вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" грудня 2020 р. Справа№ 910/3041/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020
у справі №910/3041/20 (суддя Смирнова Ю.М.)
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс"
про стягнення 36 680, 00 грн., -
У 2020 році Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" про стягнення 36 680, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019, в частині несвоєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 36 680, 00 грн., з яких 35 376, 00 грн. штрафу та 1 304, 85 грн. пені та судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки підставою для застосування заходів відповідальності є зобов'язання за договором, виходячи з визначеного контрагентами строку дії договору №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019, то вимоги позивача щодо застосування умов п. 11.3 правочину до правопорушення, яке фактично виникло після закінчення строку дії договору є необґрунтованим.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при прийняті рішення місцевим господарським судом не було враховано, що відповідач укладаючи договір поставки був обізнаний про його істотні умови, в тому числі про закінчення терміну дії договору. Крім того, розпочавши поставку товару 24.12.2019 року, відповідач своїми діями фактично погодив та прийняв на себе зобов'язання щодо поставки товару, будучи при цьому обізнаним про закінчення його строку дії в частині відвантаження товару. Одночасно, апелянт зазначає, що відповідачем не заперечується факт отримання письмової заявки №НХ-11/7131 від 24.12.2019 року, на поставку товару на суму 1 451 914, 80 грн.
Одночасно з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/3041/20.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.09.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс", відповідача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.12.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №ОД/НХ-19-945НЮ (договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару: деталі контактної мережі (затискач стиковий KC-059-6 виготовлений за методом гарячого штампування) (п.п.1.1, 1.2). (а.с. 10-14).
Виробник товару: ТОВ «ЛМЗ Веста», м.Київ, Україна (поз.5,8,9); ТОВ «КС-Енергія», Дніпропетровська обл., Україна (поз.12,13); ТОВ "Лідер-Прогрес" , м. Одеса Україна. (п. 1.3. Договору).
Пунктом 2.1. та 3.1. Договору встановлено, що якість товару, що постачається, повинна відповідати нормативним документам згідно специфікації №1 (Додаток №1). Кількість та асортимент товару визначається у специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.
Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару. Товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом, електронною поштою, листом) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 15 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника. Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул. Степна, буд. 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п. 5.1, 5.2, 5.5. договору).
Згідно із п. 6.1. Договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації.
Згідно п.6.4. Договору загальна сума по договору складає 1 451 914,80 грн у т.ч. ПДВ.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п. 7.1. Договору). Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 7.2. Договору). Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п. 7.3. Договору). Сторони, після виконання своїх зобов'язань, складають акт звірки взаєморозрахунків (п. 7.5. Договору).
Постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день затримки, за порушення термінів поставки товару, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмір 20% від вартості непоставленого у строк товару (п.11.3 договору).
Відповідно до п. 16.2. Договору, строк дії цього Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2019, в частині відвантаження товару - до 25.12.2019; в частині виконання обов'язків щодо розрахунків по Договору - до закінчення місяця, наступного за місяцем у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього Договору.
На виконання вимог Договору, сторони погодили, підписали та скріпили печатками специфікацію № 1 (додаток № 1 до Договору) № ОД/НХ-19-945-НЮ від 17.12.2019, відповідно до якої сторони узгодили поставку товарів. Загальна сума поставки складає 1 451 914, 80 грн. (а.с. 15-16).
Як зазначає позивач, у відповідності до умов п. 5.1. Договору направлено відповідачу письмову заявку № НХ-11/7131 від 24.12.2019 (копія якої знаходиться в матеріалах справи) на поставку товару на суму 1 451 914, 80 грн. (а.с. 17-18).
Відповідно до п. 5.2. Договору товар повинен бути поставлений протягом 15 днів до 21.01.2020 року з врахуванням святкових і вихідних днів.
Згідно видаткових накладних №125 від 24.12.2019 на суму 947 674, 80 грн (а.с. 19) та №123 від 24.12.2019 на суму 327 360, 00 грн. (а.с. 20) постачальником на адресу покупця поставлено товар на загальну суму 1 275 034,80 грн з ПДВ.
Таким чином, як зазначає позивач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019 відповідачем у повному обсязі товар на суму 176 880, 00 грн. поставлено не було, у зв'язку з чим Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" штраф у розмірі 35 376, 00 грн. та пеню у розмірі 1 304, 85 грн. на підставі п. 11.3. Договору поставки №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд правильно визначив правову природу правовідносин, які склалися між сторонами, вказавши, що такі відносини мають ознаки договору поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України.
Враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а тому й мають передбачити або свідомо допускати наслідки, які можуть виникати виходячи із формулювання певних умов договору.
Як зазначалося раніше, умовами п.11.3 договору передбачено, що постачальник несе наступну відповідальність: у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день затримки, за порушення термінів поставки товару, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмір 20% від вартості непоставленого у строк товару.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Зі змісту позовної заяви, підставою звернення з позовом до господарського суду є порушення відповідачем свого обов'язку з поставки товару в обсязі та строки, що визначені умовами договору поставки №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019, що враховуючи п. 11.3. Договору є підставою для нарахування штрафних санкцій.
Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Главою 50 ЦК визначено підстави припинення зобов'язання, серед яких відсутня така підстава як закінчення строку дії договору.
Відповідно до статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 631 ЦК закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання
Частиною 2 статті 231 ГК передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів наголошує на те, що строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині поставки товару у відповідності з рознарядкою, тому помилковим є твердження суду про відсутність підстав для нарахування покупцем штрафних санкцій поза межами строку дії Договору №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019 за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке мало місце під час дії цього договору.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду на факт закінчення 31.12.2019 строку дії Договору №ОД/НХ-19-945НЮ від 17.12.2019, пунктом 11.3 якого встановлювався розмір штрафних санкцій, внаслідок чого після 31.12.2019 штрафні санкції нараховувались позивачем неправомірно, оскільки, з урахуванням положень статті 599 та частини 4 статті 631 ЦК, закінчення строку дії цього договору не є підставою припинення зобов'язань продавця поставити товар у строк, що настав до 21.01.2020 р. Крім того, висновок суду першої інстанції про неправомірність стягнення штрафних санкцій, нарахованих поза строком дії договору, також суперечать приписам частини 6 статті 232 ГК, згідно якої нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і зазначений строк (6 місяців) жодною нормою ЦК та ГК не обмежується терміном дії договору.
Судом апеляційної інстанції перевірено наведений в матеріалах справи розрахунок штрафу та пені, визнано вказаний розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення загальної суми штрафних санкцій в розмірі 36 680, 00 грн. підлягають задоволенню.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи через неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/3041/20 - скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/3041/20 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/3041/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким:
« 1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" (03040, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТЕЛЬМАХА, будинок 10 А, код 42019312) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, код 40075815) 35 376 (тридцять п'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 00 коп. штрафних санкцій, 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн. 85 коп. пені та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.»
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" (03040, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТЕЛЬМАХА, будинок 10 А, код 42019312) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, код 40075815) 3 153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.
5. Матеріали справи №910/3041/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко