вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" грудня 2020 р. Справа№ 911/632/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Разіної Т.І.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2020 (повний текст складено 17.09.2020)
у справі №911/632/19 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Київській області
2. Селянського (фермерського) господарства "БАШІ"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1
про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі,
Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та до Селянського (фермерського) господарства "БАШІ" про:
1) визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області:
- від 09.07.2015 № 10-664/36-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,5892 га;
- від 09.07.2015 № 10-665/36-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 17,0388 га;
- від 09.07.2015 № 10-666/36-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 18,2391 га;
2) визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, якими затверджено проекти із землеустрою:
- від 06.01.2016 № 10-79/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 7 років на території Юхнівської сільської ради, площею 2,5892 га, кадастровий номер 3222988800:02:001:0009;
- від 06.01.2016 № 10-81/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянк", яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 7 років на території Юхнівської сільської ради, площею 17,0388 га, кадастровий номер 3222988800:03:001:0014;
- від 06.01.2016 № 10-84/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 7 років на території Юхнівської сільської ради, площею 18,2391 га, кадастровий номер 3222988800:08:001:0002;
3) визнання недійсними договорів оренди:
- від 28.03.2016 щодо земельної ділянки площею 18,2391 га, кадастровий номер 3222988800:08:001:0002, 09.04.2016 зареєстрований приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., номер запису 14096810;
- від 28.03.2016 щодо земельної ділянки площею 17,0388 га, кадастровий номер 3222988800:03:001:0014, 09.04.2016 зареєстрований приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., номер запису 14096774;
- від 28.03.2016 щодо земельної ділянки площею 2,5892 га, кадастровий номер 3222988800:02:001:0009, 08.04.2016 зареєстрований приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., номер запису 14089995.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, а оспорювані договори оренди землі, укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.
Також прокурор у позовній заяві вказав, що звернення з даним позовом до суду першої інстанції було спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене, на думку прокурора, з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2020 у справі № 911/632/19 задоволено позовні вимоги повністю:
- визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.07.2015 № 10-664/36-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";
- визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.07.2015 № 10-665/36-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";
- визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.07.2015 № 10-666/36-15-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";
- визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.01.2016 № 10-79/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки";
- визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.01.2016 № 10-81/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки";
- визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.01.2016 № 10-84/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки";
- визнано недійсним договір оренди землі від 28.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 18,2391 га з кадастровим номером 3222988800:08:001:0002, яка розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;
- визнано недійсним договір оренди землі від 28.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 17,0388 га з кадастровим номером 3222988800:03:001:0014, яка розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;
- визнано недійсним договір оренди землі від 28.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,5892 га з кадастровим номером 3222988800:02:001:0009, яка розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;
- присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Прокуратури Київської області 8644,50 грн судового збору;
- присуджено до стягнення з Селянського (фермерського) господарства "БАШІ" на користь прокуратури Київської області 8644,50 грн судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що Селянське (фермерське) господарство "БАШІ" створено до звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про задовлення позовних вимог, виходячи з того, що отримання відповідних земельних ділянок ОСОБА_1 , який на той момент був діючим засновником та керівником вже створеного фермерського господарства (Селянського (фермерського) господарства "БАШІ"), а також надання у подальшому таких земельних ділянок в суборенду Селянському (фермерському) господарству "БАШІ" суперечить вимогам загального порядку отримання у користування земельних ділянок фермерським господарством не у процедурі проведення земельних торгів та є порушенням норм чинного законодавства, які визначають підстави та умови отримання земельної ділянки фізичною особою для ведення фермерського господарства.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2020 у справі №911/632/19 скасувати, провадження у даній справі закрити.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, третя особа зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, зокрема, на думку третьої особи, дана справа не є підсудною господарському суді.
Разом з цим, третя особа посилається на те, що оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області були видані, саме, щодо фізичної особи ОСОБА_1 , як і договори оренди укладені із останнім, як орендарем. Тобто в даних правовідносинах не відбулася заміна орендаря (третьої особи) на відповідача-2.
За таких обставин, третя особа вважає, що саме вона мала бути в даній справі відповідачем, тому в даному випадку спір відноситься до юрисдикції загальних судів.
Узагальнений виклад позицій прокурора, позивача та відповідачів
Прокурор, позивач та відповідачі не скористалися своїм правом подати відзиви на апеляційну скаргу. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
13.11.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2020 у справі №911/632/19; призначено розгляд апеляційної скарги на 16.12.2020.
В судове засідання, яке відбулося 16.12.2020 прокурор та представники позивача, відповідачів та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників прокурора, позивача, відповідачів та третьої особи.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідачем-1) ОСОБА_1 (третій особі) надано дозволи на розроблення проекту землеустрою:
- № 10-664/36-15-сг від 09.07.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,5892 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності;
- № 10-665/36-15-сг від 09.07.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 17,0388 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності;
- № 10-666/36-15-сг від 09.07.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 18,2391 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Як зазначено у відповідних наказах, вони видані за наслідками розгляду заяв грамадянина ОСОБА_1 (третьої особи) від 01.07.2015.
Також у матеріалах справи наявні копії клопотань третьої особи, адресованих відповідачу-1, про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.
Відповідачем-1 в свою чергу, видано накази "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки":
- № 10-79/15-16-сг від 06.01.2016 щодо надання в оренду громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,5892 га (кадастровий номер 3222988800:02:001:0009) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;
- № 10-81/15-16-сг від 06.01.2016 щодо надання в оренду громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 17,0388 га (кадастровий номер 3222988800:03:001:0014) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;
- № 10-84/15-16-сг від 06.01.2016 щодо надання в оренду громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 18,2391 га (кадастровий номер 3222988800:08:001:0002) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.
На підставі зазначених наказів між відповідачем-1 (за договором - орендодавець) та третьою особою (за договором - орендар) 28.03.2016 укладено договори оренди землі, відповідно до яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), які знаходяться на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, у тому числі:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222988800:02:001:0009 площею 2,5892 га строком на 7 (сім) років;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222988800:03:001:0014 площею 17,0388 га строком на 7 (сім) років;
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222988800:08:001:0002 площею 18,2391 га строком на 7 (сім) років.
Відповідно наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційні довідки від 05.03.2019 №№ 158525002, 158528674, 158525874) приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за ОСОБА_1 земельних ділянок:
- кадастровим номером 3222988800:02:001:0009 площею 2,5892 га; номер запису про інше речове право: 14089995 (спеціальний розділ);
- кадастровим номером 3222988800:03:001:0014 площею 17,0388 га; номер запису про інше речове право: 14096774 (спеціальний розділ);
- кадастровим номером 3222988800:08:001:0002 площею 18,2391 га; номер запису про інше речове право: 14096810 (спеціальний розділ).
Як вбачається з указаних вище інформаційних довідок, 29.04.2016 зареєстровано право суборенди на спірні земельні ділянки за відповідачем-2 на підставі договорів суборенди від 20.04.2016, укладених між третьою особою та відповідачем-2.
Водночас місцевим господарським судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, 30.03.2019 приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. здійснено державну реєстрацію припинення іншого речового права, а саме - права суборенди спірних земельних ділянок за відповідачем-2.
Зазначені вище обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.04.2019 з індексними номерами витягів: 162333761, 162336078, 162328003.
За інформацією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1002936720 станом на 18.08.2017, Селянське (фермерське) господарство "БАШІ" (відповідач-2) створено 19.06.1997 ОСОБА_1 (третьою особою), тобто до отримання в оренду відповідних земельних ділянок на підставі вказаних вище договорів оренди та наказів, дійсність яких оспорюється у даній справі.
З наявного у матеріалах справи Державного акта на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ № 007842, виданого 24.09.1999, вбачається, що на підставі рішення Миронівської районної ради народних депутатів Миронівського району Київської області від 04.06.1999 № 63 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 20,3 га, яка розташована на території Юхнівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства.
Предметом спору у даній справі є дійсність вказаних вище наказів та договорів оренди.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2020 у справі № 911/632/19 задоволено позовні вимоги повністю:
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга третьої особи не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частинами 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до суду першої інстанції з даним позовом до органу, уповноваженого розпоряджатися землею державної власності у спірних правовідносинах та до створеного фізичною особою фермерського господарства про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
У статті 2 Закону України "Про фермерське господарство" закріплено те, що відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є саме Закон України "Про фермерське господарство".
За частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").
Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Зі змісту положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" судова колегія дійшла висновку, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, його спори щодо користування землями, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, розглядаються господарськими судами.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 13.03.2018 у справі 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 691/1148/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 04.09.2019 у справі № 697/2767/16, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.
Таким чином, з урахуванням викладених вище приписів Закону України "Про фермерське господарство" колегія суддів дійшла висновку, що прокурор звертаючись до місцевого господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до змісту спірних правовідносин та суб'єктного складу сторін спору як таких, що виникли на підставі вищезгаданого Закону та пов'язані з реалізацією громадянином своїх прав на створення фермерського господарства, що є формою підприємницької діяльності.
Враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією оскаржуване рішення по суті задоволених позовних вимог не переглядається.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання у процесуальному сенсі, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 17.08.2020 у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2020 у справі №911/632/19 - без змін.
Матеріали справи №911/632/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.12.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Т.І. Разіна
К.В. Тарасенко