вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2020 р. Справа№ 911/2545/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.11.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2020
у справі №911/2545/20 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз"
до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр"
про стягнення 497099,95 грн,
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі №911/2545/20 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз" про вжиття заходів забезпечення позову.
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що позивач належним чином не обґрунтував необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову у даній справі.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі №911/2545/20 та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права, постановлення оскаржуваної ухвали без належного дослідження судом фактичних обставин справи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
В судове засідання апеляційної інстанції 10.11.2020 представники сторін не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників сторін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі №911/2545/20 та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" про стягнення 497099,95 грн основного боргу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" зобов'язань за договором поставки №1І034217 від 01.08.2016 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк, борг за яким переведено на відповідача на підставі договору 31.05.2020, укладеного між ТОВ "Гала Фудз", ТОВ "Астерс Груп" та ДП "Рітейл Центр".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2020 відкрито провадження у даній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
14.09.2020 від позивача до місцевого господарського суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 497099,95 грн. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що не зважаючи на неодноразові звернення щодо вирішення питання повернення боргу, жодних дій з цього приводу відповідачем не здійснено, відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та має боргові зобов'язання перед іншими господарюючими суб'єктами і щодо нього відкриті виконавчі провадження; відповідач не повідомив позивача про зміну свого місцезнаходження, за місцем реєстрації Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" та майно підприємства відсутні. Відповідні обставини, на думку позивача, можуть ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
Натомість, до заяви про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Отже, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.
Посилання позивача на наявність у відповідача боргу перед іншими контрагентами та на наявність виконавчих проваджень, учасником яких є відповідач, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки є припущеннями, не підтвердженими належними доказами.
Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №922/2673/18, від 02.04.2019 у справі №918/702/18, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 10.10.2019 у справі №904/1478/19.
Посилання позивача на отримання відповідачем поштової кореспонденції за іншою адресою ніж зареєстрована в ЄДРПОУ адреса місцезнаходження такої юридичної особи, не вжиття заходів щодо врегулювання спору не є беззаперечною підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення.
Таким чином, позивач належним чином не обґрунтував необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову у даній справі, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз" про вжиття заходів забезпечення позову.
Застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гала Фудз" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі №911/2545/20 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі №911/2545/20 повернути Господарському суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 28.12.2020 після виходу з лікарняного суддів Козир Т.П., Кравчук Г.А., після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук