28 грудня 2020 рокуСправа № 380/1036/20 пров. № А/857/13269/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року (суддя Мартинюк В.Я., м.Львів, повний текст складено 23 вересня 2020 року) у справі за його позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Головне управління) в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) 23.01.2020 №№0001693306, 0001703306 відповідно.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що його не повідомлено у будь-який спосіб, що визначений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК), про прощення (анулювання) боргу кредитором. Зазначає, що при розрахунку податкового зобов'язання відповідачем не було застосовано пункт 8 підрозділу 1 «Перехідних положень» ПК.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості в іншому судовому засіданні.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке задоволенню не підлягає, оскільки неявка представника позивача не перешкоджає присутності безпосередньо самого позивача на судовому розгляді справи. Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, а тому відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належним чином повідомлених сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, позивач повідомлений з умовами анулювання (прощення) боргу за кредитним договором що вимагає норма підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК, оскільки ним було підписано договір про часткове прощення боргу від 11.10.2017. Так як, позивач не задекларував отриманий дохід, який повинен був задекларувати, йому правомірно нараховано військовий збір за 2017 рік.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач з 22.02.2014 перебуває на податковому обліку в контролюючих органах як платник податків (а.с.11).
Головним управлінням у період з 20.12.2019 по 23.12.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 24.12.2019 №773/33.6-03/ НОМЕР_1 (далі - Акт; а.с.10-12).
За даними Акта встановлено порушення позивачем вимог:
абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 ПК;
підпунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.6 пунктів 16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIIІ від 28.12.2014;
Головним управлінням 23.01.2020 на підставі Акта прийнято ППР:
№0001693306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 221220,60 грн (основне зобов'язання 176976,55 грн, штрафні (фінансові) санкції - 44244,14 грн);
№0001703306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 18435,06 грн (основне зобов'язання 14748,05 грн, штрафні (фінансові) санкції 3687,01 грн) (а.с.8-9).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до абзацу 2 пункту 164.1 статті 164 ПК загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статті 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
За змістом пункту 167.1 статті 167 ПК ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно з статті 605 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Як видно із матеріалів справи ФОП податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік від 06.02.2018 №7262 подав до контролюючого органу, доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу не декларував.
На день укладення договору про часткове прощення боргу у позивача були невиконані грошові зобов'язання з погашення на користь Приватного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - ПАТ) заборгованості, зокрема: зі сплати (повернення ) непогашеного кредиту в сумі 86981,73 доларів США; зі сплати несплачених процентів за користування кредитом в сумі 16196,30 доларів США; зі сплати пені в розмірі та на інших умовах, передбачених кредитним договором від 20.03.2008 № 7924/Р; з відшкодування на користь ПАТ понесених останнім судових витрат в сумі 11441 грн (а.с.28-43).
11.10.2017 між ПАТ та позивачем укладено договір про часткове прощення боргу (далі - Договір), в якому сторони домовились, що у випадку повного погашення в день укладення цього Договору позичальником заборгованості перед банком за кредитним договором від 20.03.2008 (з наступними змінами) в сумі 50000 доларів США та відшкодування судових витрат у сумі 11441 грн, банк здійснює прощення частини боргу та звільняє позичальника від обов'язку сплатити залишок заборгованості, що включає: непогашений кредит в сумі 36981,73 доларів США, несплачені проценти за користування кредитом в сумі 16196,3 доларів США, пеня в повному розмірі, передбачена умовами кредитного договору від 20.03.2008 №7924/Р (а.с.44-45).
На виконання умов Договору позивачем виконано всі умови договору про часткове прощення боргу, що підтверджується квитанцією від 11.10.2017 №60328968, та квитанцією від цієї ж дати №60351460 (а.с.47-48).
Листом від 02.07.2018 за №07-27239/18 ПАТ повідомив орган податкової служби, що протягом 2017 року ним прощено основну суму боргу позичальнику ОСОБА_1 в сумі 983203,04 грн, що підтверджується сторонами.
Суд апеляційної інстанції, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач повідомлений з умовами анулювання (прощення) боргу за кредитним договором від 20.03.2008 №7924/Р, що вимагає норма підпункту «д» під підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК, оскільки ним було підписано Договір, в якому з поміж іншого було зазначено, що при умові виконання Боржником вимог пункту 3 цього договору Боржник зобов'язується протягом трьох днів подати в Пустомитівський районний суду Львівської області заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі №450/1303/15-ц про визнання недійсним кредитного договору від 20.03.2008 №7924/Р.
Вказані вимоги виконані апелянтом, що підтверджується ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 3 листопада 2017 року у справі №450/1303/15-ц про задоволення заяви ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у цій цивільній справі.
Вказане спростовує доводи скаржника, що його не повідомлено у належний спосіб про прощення боргу кредитором.
З приводу твердження позивача, що при розрахунку податкового зобов'язання відповідачем не було застосовано пункт 8 підрозділу 1 «Перехідних положень» ПК, то в матеріалах справи відсутні докази зміни валюти зобов'язання у згаданих кредитних відносинах.
Підпунктом 1.2 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Згідно з підпункту 1.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПК відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Підпунктом 1.6 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК передбачено, що платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 176.1 ст.176 ПК платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку;
Оскільки позивач не задекларував отриманий дохід, який повинен був задекларувати, то йому правомірно нараховано військовий збір за 2017 рік у сумі 14748,05 грн.
З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано вказано на відсутність порушень при прийнятті оскаржуваних ППР, а тому підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
О. О. Большакова
Повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року.