(про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення)
24 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/8191/20
категорія 111020300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Державного підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" про стягнення 625948,77 грн.,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №240/8191/20 стягнуто з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області податкову заборгованість в сумі 625948,77 грн. (шістсот двадцять п"ять тисяч дев"ятсот сорок вісім гривень сімдесят сім копійок), з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Відповідачем подано до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення від 09.11.2020 терміном на 120 місяців. В обґрунтування поданої заяви представник відповідача вказав, що на даний момент підприємство перебуває у вкрай тяжкому фінансовому становищі. Підприємство не фінансується з Державного бюджету, повність забезпечує свою фінансову діяльність за рахунок отримання прибутку від реалізованої продукції. Засуджені , які залучаються до оплачуваних робіт, мають непогашені позови, зобов"язання по аліментах, батьки похилого віку на утриманні. У зв"язку з прийняттям постанови КМУ №934 від 09.10.2020 стосовно зменшення сплати доходу від працевикористання засуджених, яка набирає чинності з 01.01.2021, навантаження на підприємство зменшиться шляхом зменшення виплат по доходам на винагороду за виконання робіт засуджених та дасть змогу вивільнити 6-7 тисяч гривень у місяць, які підприємство направить на погашення боргу.
Заяву про відстрочення виконання судового рішення призначено до розгляду на 24.12.2020.
Представник відповідача до суду прибув, подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення заяви не заперечував.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378 КАС України).
Отже, наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570.
При цьому, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (п.5 ст.378 КАС України).
Факт складного фінансового становища Державного підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" підтверджується звітом про фінансовий стан підприємства на 01.10.2020.
Крім того, суд враховує, що відповідно до статуту Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" таке утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання у державній установі "Житомирська виправна колонія (№4) до суспільно корисної праці, що в подальшому дає можливість, після їх звільнення отримати місце роботи, що полегшить їх адаптацію в суспільстві, і як, наслідок, зменшить випадки скоєння ними повторних злочинів.
Також, підприємство не фінансується з Державного бюджету, а повністю забезпечує свою фінансову діяльність за рахунок отримання прибутку від реалізованої продукції. Засуджені, які залучаються до оплачуваних робіт, мають непогашені позови, зобов"язання по аліментах, батьки похилого віку на утриманні.
Більш того, як зазначив відповідач, у зв"язку з прийняттям постанови КМУ №934 від 09.10.2020 стосовно зменшення сплати доходу від працевикористання засуджених, яка набирає чинності з 01.01.2021, навантаження на підприємство зменшиться шляхом зменшення виплат по доходам на винагороду за виконання робіт засуджених та дасть змогу вивільнити 6-7 тисяч гривень у місяць, які підприємство направить на погашення боргу.
Таким чином, відповідач не заперечує наявність у нього боргу та не ухиляється від виконання судового рішення.
На переконання суду, вказані обставини ускладнюють виконання судового рішення та є достатніми підставами для розстрочення його виконання.
Разом з тим, оскільки за приписами п.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню шляхом розстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №240/8191/20 строком на 12 місяців.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву представника відповідача задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №240/8191/20 строком на дванадцять календарних місяців з оплатою боргу в розмірі 625948,77 грн. (шістсот двадцять п"ять тисяч дев"ятсот сорок вісім гривень сімдесят сім копійок) щомісячно рівними частинами кожного місяця, у період з грудня 2020 року до жовтня 2021 року по 52162,39 грн. та за листопад 2021 - 52162,54 грн.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос