28 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/10065/19
категорія 108080100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкого повідомлення - рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Житомирській області від 11.05.2019 № 0011774001 про застосування штрафу до мене - ОСОБА_1 у сумі 793923,75 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 75 коп.) за не забезпечення оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
В обґрунтування позову вказано, під час здійснення підприємницької діяльності та в дотримання всіх норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій було отримано книгу обліку розрахункових операцій № 3000162753р/1 від 15.09.2015, яка належним чином велась, розрахункові операції проводились щоденно і своєчасно, що підтверджується проведеними у ній записами та долученими до записів фіскальними чеками. Своїми діями по веденню книги обліку розрахункових операцій порушень він, як фізична особа - підприємець, не допускав, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У встановлений судом строк відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву вказано, що при проведенні фактичної перевірки позивача було встановлено, що в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій №3000162753Р/1, зареєстрованої 15.09.2015, відсутні будь-які записи про рух готівки та сум розрахунків за період з 01.05.2016 по 04.01.2018, тим самим не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто не забезпечено оприбуткування готівки, чим порушено п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання після наданих сторонами пояснень, допитавши свідків та дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.
У ході судового розгляду було встановлено, що ГУ ДФС у Житомирській області було проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.04.2019 №88/40/ НОМЕР_1 у якому вказано, що в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій №3000162753Р/1, зареєстрованої 15.09.2015, відсутні будь-які записи про рух готівки та сум розрахунків за період з 01.05.2016 по 04.01.2018, тим самим не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто не забезпечено оприбуткування готівки, чим порушено п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637.
Відповідно до даних ІТС "Податковий блок" підсистеми "Аналітична система", "Моніторинговий центр", "Виторги РРО" загальна сума виторгів за період з 01.05.2016 по 04.01.2018, склала 158784,75 грн.
За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 №0011774001, яким до ФОП ОСОБА_1 за неоприбуткування готівкових коштів в КОРО застосовано фінансову санкцію у сумі 793923,75 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 статті 33 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-XIV).
Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а також окремі питання організації банками робіт з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі - Положення № 637).
У відповідності до пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з абз. 1 - 3 пункту 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР) та пункту 1.2 Положення № 637 книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктами 5, 6 і 8 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1618/24150 (у редакції, чинній до 26.07.2016 року), визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наступне: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.
Таким чином, облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО передбачає як вклеювання фіскальних звітних чеків РРО у розділ 1 книги ОРО, так і виконання записів у розділі 2 книги ОРО.
В той же час, згідно правової позиції, наведеної у постановах Верховного суду України від 01.04.2014 у справі № 21-54а14, від 15.10.2013 у справі № 21-247а13, від 15.10.2013 у справі № 21-306а13, від 02.04.2013 2013 у справі № 21-439а13, від 26.02.2013 2013 року у справі №21-7а-13 кошти вважаються облікованими у книзі ОРО в разі заповнення як розділу 1, так і розділу 2 вказаної книги. Виходячи з того, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів в книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися "оприбуткуванням готівки".
Крім того, як зазначено в постанові Верховного суду України від 06.02.2018 у справі 2а-14315/10/0470 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність згідно абзацу третього статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
В силу норми пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Позивачем до суду було подано копію книги ОРО із заповненими у графі "місце для вклеювання чеків" датами операцій, сумами готівки та номерами чеків. Також обгрунтовуючи свою позицію позивач посилався на те, що ним своєчасно було здійснено облік готівки, оскільки було роздруковано денні Z-звіти, копії яких надано до позовної заяви.
Проте, суд не приймає її уваги з огляду на наступне.
Допитані у ході судового розгляду у якості свідків інспектори, які проводили фактичну перевірку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що при проведенні перевірки в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій №3000162753Р/1, зареєстрованої 15.09.2015, відсутні будь-які записи про рух готівки та сум розрахунків за період з 01.05.2016 по 04.01.2018.
На підтвердження пояснень інспекторів відповідачем було надано копію в розділу 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій №3000162753Р/1 зроблених при проведенні перевірки з яких вбачається, що в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій відсутні будь-які записи про рух готівки та сум розрахунків.
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано повного переліку відповідних дій, які б підтверджували облік готівки в касі: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Після переходу судом до розгляду справи у порядку письмового провадження представником позивача до суду було подано додаткові пояснення у яких він вказав, щодо неможливості застосування положень Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
З приводу даних тверджень слід вказати наступне.
Так, питання ведення касових операцій та регулювання обігу готівки (оприбуткування готівки в касах під час розрахунків із застосуванням РРО (РК) регулюються саме нормами Положення №637, а не Указом.
При цьому, слід звернути увагу, що на час винесення оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних санкцій Указ Президента України №436/95 був чинний, не визнаний Конституційним Судом України неконституційним повністю чи в окремій частині, або таким, що втратив чинність.
Пунктами 2, 3 Указу №436/95 встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
Згідно положень підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, слід зазначити, що згідно приписів ч.1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У позовній заяві позивачем не було вказано наведену позиція на обгрунтування своїх позовних вимог, а тому суд не приймає її до уваги.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, частина друга статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак у задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39904577) про визнання протиправними та скасування податкого повідомлення - рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева