24 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/17222/20
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправними і скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.06.2020 №15-Ф в частині призначення йому у зв'язку із встановленням з 24.03.2020 інвалідності III групи одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020;
- визнати протиправним рішення Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яке оформлене листом від 27.08.2020 за № 18/02 - 1288, про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням йому з 24.03.2020 інвалідності III групи одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року;
- зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 24.03.2020 внаслідок захворювання, що пов'язане захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом 1 січня календарного року, в якому буде проводитись виплата, з урахуванням раніше виплачених сум;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку захисту інформації України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, однак відповідачем призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що інвалідність ОСОБА_1 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , а звільнено його було 31.12.2019. Відповідно до норм Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до витягу з наказу начальника 10 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 06.12.2019 №129-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ і посади 31.12.2019.
У витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24.03.2020 №131 вказано, що у ОСОБА_1 захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 20.05.2020 серії 12 ААВ №015548 позивачу з 24.03.2020 було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, так, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.06.2020 №15-ф "Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 " призначено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 , звільненому з військової служби та виключеному зі списків особового складу Держспезв'язку 31.12.2019 наказом начальника 10 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 06.12.2019 №129-ОС "Про особовий склад", у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020.
Позивач звернувся до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України із заявою, в якій просив переглянути рішення щодо призначення і виплату заявнику одноразової грошової допомоги; внести зміни до наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.06.2020 №15-Ф та у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, так, пов'язаного із захистом Батьківщини, призначити одноразову грошову допомогу у розмірі 525500,00 грн., здійснивши виплату з урахуванням раніше виплаченої суми.
Листом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.08.2020 №18/02-1288 ОСОБА_1 відповідно до платіжного доручення від 09.07.2020 №1128 перераховано грошові кошти у розмірі 147140,00 грн. Відповідач вказує, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, яка виникла через захворювання, що пов'язане із захистом Батьківщини, Порядком №975 не передбачено, тому відсутні підстави у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року.
Правомірність дій відповідача щодо непризначення та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням III групи інвалідності у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму є предметом даного спору.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Згідно з пунктом 2 статті 16-2 зазначеного Закону одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У свою чергу механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі Порядок №975).
Відповідно до абзацу 4 пп. 2 пункту 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
На підставі вказаної норми позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 147140,00 грн.
У той же час, згідно абзацу 4 пп. 1 п. 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
На застосуванні саме цієї норми наполягає позивач.
Зміст наведених правових норм свідчить на користь того, що різниця у розмірі одноразової грошової допомоги полягає в походженні отриманих захворювань, а саме: "пов'язаного з проходженням військової служби" та "з виконанням обов'язків військової служби".
Згідно з частинами 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час (частина 9 статті 1 Закону).
Частиною 6 статті 2 вказаного Закону передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
За змістом статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається, зокрема, день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до п. 2 Порядку №975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 20.01.2020 №14 позивач у період з 23.12.2015 по 23.01.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції.
У той же час, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 015548 позивачу з 24.03.2020 встановлено ІІІ групу інвалідності та зазначено причиною інвалідності - захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, тобто пов'язане із виконанням військового обов'язку.
Як було зазначено, відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Так, системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що поняття "військовий обов'язок" включає у себе поняття "захист Батьківщини" та "захист Вітчизни".
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постановах від 10.06.2019 у справі №135/617/17, від 15.11.2019 у справі №761/31180/16-а.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Словника синонімів української мови до синонімів слова "Батьківщина" (рідна країна) належать, зокрема, слово "Вітчизна".
З урахуванням наведеного, оскільки поняття "захист Батьківщини" є синонімом "захисту Вітчизни", поняття його включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, позивач як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Крім того, пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Частинами першої та другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, зважаючи на принцип правової визначеності та з огляду на те, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року встановлення інвалідності, останній діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо зобов'язання відповідача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку захисту інформації України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Частиною першою ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може умисно ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 263 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.06.2020 №15-Ф в частині призначення ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням останньому з 24.03.2020 інвалідності III групи одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020.
Визнати протиправним рішення Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яке оформлене листом від 27.08.2020 за № 18/02-1288, про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням йому з 24.03.2020 інвалідності III групи одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року.
Зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (вул. Солом'янська, 13, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 34620942) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи з 24.03.2020 внаслідок захворювання, що пов'язане із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Рішення суду складено у повному обсязі 24.12.2020.
Суддя Н.М. Майстренко