Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2020 р. Справа№200/10481/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10.11.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84500; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42172734) про:
- визнання протиправним рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 20.07.2018 в частині не зарахування йому загального стажу періоди навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 27.06.1984 та з 22.05. 1986 по 15.06.1990;
- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.07.2018 та надані документи з урахування загального стажу за періоди нав чання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 27.06.1984, з 22.05.1986 по 15.06.1990, зарахувати цей стаж в загальний та провести перерахунок призначеної йому пенсії з 20.07.2018.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 відмовлено в задоволенні заяви Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 09.12.2020.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при призначенні пенсії протиправно не врахував періоди навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 27.06.1984, з 22.05.1986 по 15.06.1990.
Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідачем через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що при первинному призначенні пенсії за віком до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 30.06.1990 в Комунарському гірничо-металургійному інституті до надання довідки про навчання згідно із заявою від 27.09.2018. Також зазначив, що зарахувати навчання в інституті по записам в трудовій книжці неможливо, оскільки запис не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, а саме відсутні підпис відповідальної особи та печатка навчального закладу.
Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Артемівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 27.04.2011, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідачем.
Позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 27.09.2018 про призначення пенсії.
Позивач, при зверненні до пенсійного органу, власноруч зазначив: «при призначенні пенсії період навчання в інституті не враховувати до надання довідки», та поставив свій підпис.
Відповідно до рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.12.2018 №678 при призначенні пенсії ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 21.06.1988 по 11.08.1988.
20.08.2020 позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зі скаргою з проханням надати роз'яснення щодо не зарахування до загального трудового стажу періодів навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 27.06.1984, з 22.05.1986 по 15.06.1990 та надав наступні копії документів:
- диплома;
- військового квитка;
- запису у трудовій книжці;
- лист від 26.06.2020 №1-40/110.
Відповідно до листа Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 26.06.2020 №1-40/110 надання архівної довідки про навчання ОСОБА_1 у Комунарському гірничо-металургійному інституті у період з 1983 по 1990 неможливо у зв'язку з тим, що архів Донбаського державного технічного університету залишився в м. Алчевську, що є територією тимчасово окупованою та непідконтрольною центральним органам виконавчої влади.
01.09.2020 Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надало позивачу відповідь №0574-02-8/9494 на звернення, в якій зазначило, що зарахувати навчання в інституті по записам в трудовій книжці неможливо, оскільки запис не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, а саме відсутні підпис відповідальної особи та печатка навчального закладу.
23.09.2020 позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії.
24.09.2020 позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії.
26.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі скаргою щодо зарахування до загального трудового стажу періодів навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 27.06.1984, з 22.05.1986 по 15.06.1990.
26.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало позивачу відповідь №7695-8000/Б-02/8-0500/20 на звернення, в якій зазначило, що при призначенні пенсії до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1983 по 15.06.1990 згідно диплому від 30.06.1990 УВ №837939 у зв'язку з тим, що відповідно до військового квитка від 22.11.1990 ГЛ №113058 період проходження військової служби з 28.07.1984 по 21.05.1986 збігається з періодом навчання.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не прийнято будь-якого рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатом розгляду заяви про перерахунок пенсії від 23.09.2020. Заяви позивача, що ініційовано восени 2020 року розглянуто органом пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
При цьому, судом встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача за результатом розгляду заяви про призначення пенсії від 20.07.2018, в той же час примірник такої заяви останній до матеріалів справи не долучає, не зазначає про її наявність.
Дослідивши матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 суд встановив (про що зазначено вище), що звернення позивача із заявою про призначення пенсії відбулось саме 27.09.2018, за результатом розгляду якого прийнято рішення відповідачем 18.12.2018.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності № 1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
При цьому, суд зазначає що положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України
В той же час, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або
окремих його етапів.
Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості з тих підстав, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Однак, суд зазначає, що позивач при зверненні до пенсійного органу із заявою від 27.09.2018 про призначення пенсії, власноруч зазначив: «при призначенні пенсії період навчання в інституті не враховувати до надання довідки», що засвідчив своїм підписом.
Відтак, органом пенсійного фонду при прийнятті рішення про призначення пенсії враховано викладе звернення заявника.
Як встановлено судом вище, лист Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 26.06.2020 №1-40/110 щодо неможливості надання архівної довідки про навчання ОСОБА_1 у Комунарському гірничо-металургійному інституті у період з 1983 по 1990 у зв'язку з тим, що архів Донбаського державного технічного університету залишився в м. Алчевську, що є територією тимчасово окупованою та непідконтрольною центральним органам виконавчої влади, позивач надав відповідачу лише зі скаргою від 20.08.2020.
З огляду на те, що позивачем надано довідку за спірний період з 01.09.1983 по 27.06.1984 та з 22.05.1986 по 15.06.1990 лише 20.08.2020, що не оспорюється останнім, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для врахування спірного періоду до страхового стажу позивача при розгляді заяви про призначення пенсії від 27.09.2018.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що доводи позивача не спростували обґрунтованість прийняття спірного рішення відповідачем, в той час як позивач не оскаржує дії, бездіяльність або рішення суб'єкта владних повноважень прийнятих за результатом розгляду заяви про перерахунок пенсії від 23.09.2020, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84500; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42172734) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.12.2020.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна