Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2020 р. Справа №200/12100/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із цим, позивачкою не додано до позову доказу сплати судового збору.
Водночас, розглянувши клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Суд зазначає, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень:
- зменшити розмір належних до оплати судових витрат;
- звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково;
- відстрочити оплату судових витрат на визначений строк;
- розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
Приписи процесуального законодавства не пов'язують можливість відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати з наявністю інших умов, окрім урахуванням майнового стану сторони.
Суд зазначає, що позивачкою додано до матеріалів справи докази неможливості оплатити судові витрати саме до подання позовної заяви.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
З огляду на наведене, клопотання позивачки підлягає частковому задоволенню.
Поряд з цим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі-Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
За положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.
В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Таким чином, звернувшись до суду 23.12.2020 (позов було здано на пошту 17.12.2020) з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020, позивачка пропустила 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.
При цьому, позивачкою не заявлено клопотання про поновлення строку та не наведено обставини, які вказують на поважність причин пропуску строку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем не додано до позовної заяви її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Крім того, відповідно до акту, який складено працівниками відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду № 2046 від 23.12.2020 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверту (паковання) під час розкриття конверта встановлено відсутність копії позовної заяви та додатків для відповідача.
Також зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка має статус фізичної особи-підприємця, проте до суду звертається як фізична особа. Тому під час усунення недоліків позовної заяви необхідно у якості позивачки вказати - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду виправлену позовну заяву та її копії, а також копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача, клопотання про поновлення строку із наданням доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку.
Згідно статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 160-161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору - задовольнити часткова.
Відстрочити позивачці сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020, - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду виправленої позовної заяви та її копії, а також копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача, клопотання про поновлення строку із наданням доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб