Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2020 р. Справа№200/8797/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 вересня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 09 липня 2020 року №312 про відмову в призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям; визнання протиправною та скасування вимоги від 04 серпня 2020 року №о/р 657049 про повернення надміру виплачених коштів соціальної допомоги за період з 01 червня 2015 року по 31 липня 2020 року в сумі 282168,30 грн.; зобов'язання призначити соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з часу звернення, а саме з серпня 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та винесено вимогу про сплату надміру виплачених коштів соціальної допомоги у зв'язку із наданням недостовірних відомостей про майновий стан сім'ї, оскільки в бланку декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги не міститься розділу щодо внесення відомостей про наявність мопеду та вказані в декларації відомості про доходи та майновий стан сім'ї ОСОБА_1 не несли завідомо неправдивих відомостей. Позивач вказала, що не зазначення даних про наявний мопед не мали на меті приховування доходів.
Відповідач позов не визнав, 20 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов за змістом якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що згідно інформації територіального сервісного центру за позивачем зареєстрований автомобіль DACIA SOLENTA, за її чоловіком - мопед марки PIAGGIJ NRG, при цьому в декларації про майновий стан позивачкою не було вказано про наявність у володінні сім'ї мопеду. Відповідач зазначив, що у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), соціальна допомога не призначається, а виплата раніше призначеної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. Ураховуючи, що позивачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та визначення її розміру, управлінням правомірно припинено виплату такої допомоги. До того ж відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність в бланку декларації розділу для зазначення відомостей про наявність в сім'ї мопеду, оскільки в розділі IV декларації, передбачено заповнення відомостей про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку. При цьому, відповідно до Правил дорожнього руху України мопед - двоколісний транспортний засіб. У задоволенні позову просив відмовити.
28 жовтня 2020 року до суду, засобами поштового зв'язку, надійшла відповідь на відзив, де позивач вказала, що Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям неодноразово змінювався, так на час звернення із заявою (вересень 2010 року) транспортні засоби не були об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу), інформацію про їх наявність у декларації про доходи не потрібно було вказувати. При цьому, при поданні декларації про доходи, позивач усвідомлювала про відсутність у володінні другого автомобіля. Також позивач зазначила, що у разі наявності обставин, зокрема щодо другого транспортного засобу у володінні сім'ї де виховується троє або більше дітей віком до 18 років, управління наділено повноваженнями щодо застосування абзацу 6 пункту 10 Порядку та може призначити малозабезпеченій сім'ї державну соціальну допомогу, проте відповідачем відмовлено у призначенні такої допомоги ОСОБА_2
13 листопада 2020 року позивач надала додаткові пояснення у яких вказала, що мопед, зареєстрований на ім'я чоловіка, не придатний до використання, оскільки в наявності залишилися лише запчастини, тобто такий мопед фактично відсутній у володінні. При цьому зняти з обліку в територіальному сервісному центі МВС мопед не має можливості, оскільки відділом державної виконавчої служби накладено арешт на все майно чоловіка та оголошено заборону на його відчуження. Позивач наголосила, що під час заповнення декларації не приховувала відомості про майновий стан сім'ї та не мала умислу надавати недостовірні відомості.
26 листопада 2020 року відповідач надав пояснення у яких зазначив, що оскільки позивачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, управлінням правомірно припинено виплату такої допомоги за період з 1 червня 2015 року по 31 липня 2020 року.
Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 26 листопада 2020 року та запропоновано позивачу надати додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 грудня 2020 року.
18 грудня 2020 року позивач, засобами електронного зв'язку, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4 2006 року народження, ОСОБА_5 2008 року народження, ОСОБА_6 2010 року народження та ОСОБА_7 2016 року народження та має пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Дружківської міської ради 2 вересня 2010 року.
Позивач, як уповноважений представник сім'ї, неодноразово зверталася до управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради із заявами з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. При цьому, в деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги ОСОБА_8 вказувала про наявність у власності автомобіля DACІA.Так, соціальна допомога була призначена, зокрема, з 1 грудня по 31 грудня 2019 року у розмірі 2906,36 грн., з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року у розмірі 3074,52 грн.
На запит відповідача, Територіальний сервісний центр №1443 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області Головного сервісного центру МВС листом від 6 червня 2020 року №31/5-1443-85 повідомив управління соціального захисту населення про наявність у ОСОБА_9 зареєстрованого 10 червня 2015 року автомобіля марки DACІASOLENZA, рік випуску 2004 року та у ОСОБА_10 (чоловік позивача) зареєстрованого 5 серпня 2011 року мопеду марки PIAGGIONRG 50, рік випуску 1992.
23 червня 2020 року ОСОБА_8 подала до відповідача заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на наступний термін, вказавши у декларації про доходи відомості про зареєстрований на ім'я чоловіка - ОСОБА_10 мопеду 1992 року випуску, із зазначенням про відсутність у володінні останнього (т. 2 а.с. 69-70).
Рішенням відповідача від 14 липня 2020 року ОСОБА_2 відмовлено в наданні державної соціальної допомоги малозабезпечений сім'ї з підстав: у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
4 серпня 2020 року відповідачем винесено вимогу про погашення надміру виплаченої суми соціальної допомоги ОСОБА_9 (№ о/р 657049) за період з 1 червня 2015 року по 31 липня 2020 року в сумі 282168,30 грн., у зв'язку з тим, що заявниця не декларувала наявність другого транспортного засобу (механізму), що є порушенням (приховування доходів).
Не погоджуючись з відмовою в призначенні державної соціальної допомоги та вимогою про повернення надміру виплачених коштів соціальної допомоги позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям здійснюється відповідно до Закону України від 1 червня 2000 року № 1768-III “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” (далі - Закон № 1768-III).
Відповідно до статті 3 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Положеннями статті 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” встановлено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; де малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї; де прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення”; а середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - Порядок №250).
Пунктом 2 Порядку № 250 передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
При цьому, положеннями абз. 6 п. 10 Порядку № 250 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
За наявності обставин, передбачених в абзацах другому-шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли, зокрема у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).
Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
У разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення (п. 12 Порядку № 250).
Також пунктом 25 Порядку № 250 встановлено, що виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.
За приписами п. 28 даного Порядку, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Таким чином, виплата соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям припиняється у разі, коли уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї при зверненні до відповідного державного органу із заявою про надання державної соціальної допомоги навмисно подав недостовірні відомості або приховав відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру при призначенні зазначеної допомоги. Обов'язковою умовою для повернення надміру виплачених коштів є навмисні дії з подання недостовірних відомостей чи їх приховування.
Так позивач вказала, що відомості про мопед не вносила у декларацію про доходи сім'ї, не з метою приховування доходу, а у зв'язку з фактичною відсутністю такого транспортного засобу у володінні, що підтверджується Актом обстеження домоволодіння голови селищної ради мікрорайону Гаврилівка -1 ОСОБА_11 .
Стосовно наявної інформації в органах реєстрації транспортних засобів про зареєстрований мопед ОСОБА_8 вказала, що зняття з обліку неможливо у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_10 (власника мопеду) на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу та постановою державного виконавця про накладення арешту, що підтверджується копіями відповідних постанов.
Тобто, із фактичною відсутністю та можливості користування мопедом, ОСОБА_8 не вносила відомості про такий транспортний засіб.
Суд звертає увагу, що сам факт неподання відомостей про наявність у власності чи володінні членів малозабезпеченої сім'ї транспортного засобу, не є підставою для автоматичного припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та/або її повернення (стягнення). Припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї при наявності у її власності чи володінні більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму) можливе тоді, коли мали місце обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, і ці відомості вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу.
Оскільки мопедом марки PIAGGIONRG50, рік випуску 1992 фактично не можливо користуватися, суд вважає, що ОСОБА_8 помилялася щодо обставин відсутності у власності сім'ї такого транспортного засобу, тому дії позивача стосовно недекларування мопеду не можна розцінювати як навмисне подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей.
Наявність зареєстрованого за чоловіком позивача вказаного вище транспортного засобу, не свідчить про беззаперечну відсутність у сім'ї позивача ознак «малозабезпеченої сім'ї», для якої відповідачем була призначена державна соціальна допомога, та автоматично не позбавляє малозабезпечену сім'ю, у складі якої виховується четверо дітей віком до 18 років, права на отримання державної соціальної допомоги.
Крім того, у декларації про доходи та майно від 23 червня 2020 року позивачка повідомила відповідача про наявність спірного мопеду та не приховувала вказані обставини.
Так, суд наголошує, що оскільки у малозабезпеченій багатодітній сім'ї позивача виховується четверо дітей віком до 18 років, державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, що передбачено пунктом 10 Порядку №250.
Проте відповідач відмовив у призначенні державної соціальної допомоги та прийняв рішення про повернення надміру виплачених коштів.
Крім того, суд звертає увагу, що на час розгляду справи, а саме з 24 липня 2020 року, Порядок №250 передбачає, що державна соціальна допомога не призначається, якщо, зокрема у власності малозабезпеченої сім'ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки відповідачем при прийнятті рішення №312 від 3 липня 2020 року про відмову в призначені державної соціальної допомоги, не з'ясовано причин подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, не встановлено факту умисних дій спрямованих на подання недостовірних відомостей, рішення прийняте без встановленням всіх обставин, які мають місце, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, в тому числі про доходи і майновий стан, наявність у сім'ї чотирьох дітей віком до 18 років.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову на дотримання вказаних норм права та не довів суду правомірності оскаржуваного рішення.
За наведених вище правових норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та вимога про повернення надміру виплачених коштів соціальної допомоги за період з 01 червня 2015 року по 31 липня 2020 року в сумі 282168,30 грн. є протиправними, оскільки вчинені без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
При цьому, оскільки матеріалами справи підтверджено подання позивачем заяви про призначення державної соціальної допомоги, проте в призначенні такої допомоги відмовлено, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_9 , соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям за її заявою від 23 червня 2020 року.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 3662, 28 грн. (840,60 грн. немайного та 2821,68 грн. майнова позовна вимога) належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про відмову в призначенні соціальної допомоги від 3 липня 2020 року №312 Мозговій Анаіт державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про погашення надміру виплаченої суми соціальної допомоги від 4 серпня 2020 року (№о/р 657049) щодо повернення ОСОБА_12 надміру виплаченої допомоги за період з 1 червня 2015 року по 31 липня 2020 року у сумі 282168,30 грн.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, б. 64, код ЄДРПОУ 26010987) призначити ОСОБА_9 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям за заявою від 23 червня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, б. 64, код ЄДРПОУ 26010987) на користь Держаного бюджету України судовий збір у розмірі 3662, 28 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв