Копія
28 грудня 2020 року Справа № 160/15197/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
17.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформовану Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 14 січня 2020 року № Ф-1378-51 у сумі 10169,30 грн. (десять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 30 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , відповідно до наказу Комунального закладу освіти «Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр № 10» Дніпропетровської обласної ради прийнята на роботу до цього закладу на посаду вчителя дефектолога з 01 вересня 2010 року, де і працює по теперішній час, що підтверджується записами в трудовій книжці. Роботодавцем щомісячно за позивача сплачувався ЄСВ з заробітної плати. Враховуючи те, що за позивача нараховує та сплачує роботодавець, то це виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем. Оскаржені вимога позивач не отримував, а дізнався про їх існування з матеріалів виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 19.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
22.12.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржувана вимога є правомірною, та такою, що винесена відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки станом на 31.12.2019 року в інтегрованій картці платника фізичної особи ОСОБА_1 , виникла недоїмка в розмірі 10 169,30 грн., яка підтверджується вимогою про сплату боргу №Ф-5279-51-У від 17.01.2020 року. З урахуванням викладеного, оспорювана податкова вимога є цілком правомірною, винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач вважає, що оскаржувана вимога винесена виключно на законних підставах та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.12.2020 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, який долучено до матеріалів справи. Позивач робить висновок, що вимога ГУ ДПС України у Дніпропетровській області №Ф-5279-51-У від 17.01.2020року у сумі 10169,30 грн. є протиправними і такими, що підлягають скасуванню, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , була зареєстрована, як фізична особа-підприємець 26.12.2016 року, запис № 299258402769, основний вид діяльності код КВЕД 47.74. Роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; узята на облік як платник єдиного внеску з 26.12.2016 року.
19 квітня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
14 січня 2020 року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 року №Ф-1378-58 У, відповідно до якої визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 10169,30 грн., з яких 4206,20 грн. - штрафи, 5963,10 грн. - пеня.
Вказана вимога не отримана позивачем.
Відповідно до наказу Комунального закладу освіти «Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр № 10» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 , прийнята на роботу до цього закладу на посаду вчителя дефектолога з 01 вересня 2010 року, де і працює по теперішній час, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 .
Відповідно до відомостей про застраховану особу за формою ОК-7 станом на 19.08.2020 року, яка міститься у матеріалах справи, за позивача роботодавці сплачували протягом 2010-2020 років єдиний соціальний внесок.
Довідкою Комунального закладу освіти «Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр № 10» Дніпропетровської обласної ради від 26.08.2020 р. підтверджується, що єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22% від заробітної плати сплачував роботодавець починаючи з 01.01.2010 р. по теперішній час.
Не погоджуючись з вимогою ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1378-51У від 14 січня 2020 року на суму 10169,30грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з позовною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI).
Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464-VI).
Згідно ч.3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 3 та 4 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).
Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Дніпропетвроській області.
Також судом встановлено, що відповідно до наказу Комунального закладу освіти «Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр № 10» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 , прийнята на роботу до цього закладу на посаду вчителя дефектолога з 01 вересня 2010 року, де і працює по теперішній час, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 ., яка міститься у матеріалах справи.
Верховний Судом за результатами розгляду касаційної скарги у адміністративній справі № 440/2149/19, 04.12.2019 року сформульовано правовий висновок, відповідно до змісту якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Як встановлено судом, оскаржуваною вимогою позивачеві визначено суми зобов'язань зі сплати єдиного внеску із розміру мінімального страхового, тобто у період реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, за який вона мала обов'язок сплачувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску.
Однак, у період, за який контролюючим органом донараховано недоїмку, ОСОБА_1 була офіційно працевлаштованою, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, позивач у зазначені періоди був найманим працівником, тобто застрахованою особою, за яку єдиний внесок сплачує її роботодавець.
Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою - підприємцем не призведе до покращення її становища у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням єдиного соціального внеску.
Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1378-51 від 14 січня 2020 року на суму 10169,30грн.,. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.
Одночасно суд зазначає, що позивачем не пропущено строк для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 року № Ф-1378-51, оскільки позивачем її не отримував.
Крім зазначеного позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Згідно ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничоїдопомоги на підставідоказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 17.08.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Петренко Іриною Володимирівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2046 від 15.09.2009 року) був укладений договір про надання правничої допомоги.
До матеріалів справи наданий Акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №б/н від 17.08.2020 року, копія квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 1000 грн.
Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною (як за обсягом доказів так і за кількістю сторін у справі), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 1000 гривень.
Одночасно суд зазначає, що відповідач не надав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 59 від 27.08.2020 року.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, будинок 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформовану Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 14 січня 2020 року № Ф-1378-51 у сумі 10169,30 грн. (десять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 30 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 28.12.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.