24 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/16061/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про поновлення виплати пенсії за віком на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк” та виплату не отриманих сум пенсій з 10.01.2020; зобов'язання поновити виплату пенсії за віком на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк” та виплатити не отримані суми пенсії з 10.01.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком. В червні 2015 року позивач виїхала на постійне проживання в Аргентинську Республіку й проживає там по даний час. Однак, з лютого 2020 року перерахування сум пенсій на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 було припинено, у зв'язку із чим представник позивача звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, на що отримав відповідь від 23.10.2020 про необхідність звернення до органів ПФУ особисто позивачем.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії протиправною, у зв'язку із чим просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.11.2020 №0300-0802-7/40061 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що відповідно до пункту 17 Порядку якщо суми пенсії та грошової допомоги отримуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не проводилася фізична ідентифікація особи, уповноважений банк повідомляє про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення. У такому разі орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення забезпечує проведення ідентифікації та верифікації особи на підставі пред'явленого (в обов'язковому порядку) одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та визначеного законодавством документа, в якому зазначено відомості про місце її проживання.
Якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку і проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.
Листом від 09.01.2020 AT КБ “ПриватБанк” проінформовано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, або одержання виконувалось за довіреністю.
Враховуючи вищезазначене та той факт, що позивач особисто не з'явився до органів Пенсійного фонду із паспортом громадянина України для проведення ідентифікації особи та верифікації, вважає, що відповідачем правомірно з лютого 2020 року припинено виплату пенсії на поточний рахунок уповноваженого банку та переведено на відділення поштового зв'язку.
У зв'язку із чим, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком.
В червні 2015 року позивач виїхала на постійне проживання в Аргентинську Республіку й проживає там по даний час. З метою представництва її інтересів на території України, в тому числі в органах ПФУ, позивачем видано довіреність на ім'я свого сина - ОСОБА_2 .
В лютому 2020 року перерахування сум пенсій на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 було припинено, у зв'язку із чим в травні 2020 року представник позивача - Малишкін І.Г. звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити причини і правові підстави припинення виплати ОСОБА_1 пенсії та надати копію відповідного рішення про припинення виплати.
Листом від 04.06.2020 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_2 , що виплата належних коштів ОСОБА_1 проводилась шляхом зарахування сум пенсій на розрахунковий рахунок, відкритий у відділенні AT КБ “ПриватБанк”. Згідно інформації AT КБ “ПриватБанк” по особовому рахунку ОСОБА_1 не здійснювалось зняття коштів протягом 12 місяців, а тому з 01.02.2020 належну суму пенсійної виплати ОСОБА_1 було переведено на поштове відділення зв'язку, про що повідомлено листом від 16.01.2020 №2151/0 ї-10-47.
З метою детального з'ясування обставин і підстав припинення виплати позивачу пенсії на банківський рахунок на адресу відповідача надіслано адвокатський запит №10 від 26.06.2020.
02.07.2020 ГУ ПФУ у Волинській області у відповідь на адвокатський запит отримано відповідь разом із запитуваними документами, а саме з копією листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 16.01.2020 №2151/02-10-47 та повідомлення AT КБ “ПриватБанк” від 09.01.2020.
У зв'язку із чим, в липні 2020 року та 07.10.2020 представник позивача - Малишкін І.Г. звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок, на що отримав листи від 22.07.2020 та 23.10.2020 відповідно, де позивачу рекомендовано звернутися до органів ПФУ особисто.
Вважаючи таку відмову у поновленні виплати пенсії протиправною, позивач звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення іею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, абц отримують члени її сім'ї у випадках, визначених дим Законом/
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 51 Закону №1058-IV передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 п.2 ч.1 ст.49, друге речення ст.51 Закону №1058-IV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язкоіість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Зазначені положення Закону №1058-IV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з п.3.3 вказаного рішення оспорювавими нормами Закону №1058- IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантував це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня з вернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нарахованії суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Із зазначених положень ст.46 Закону №1058-IV слідує, що відсутнє будь-яке строкове обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Згідно із ч.2 ст.49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Постановою правління Пенсійного фонду Украни від 25.11.2005 №22- 1 затверджено “Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про агальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до opгaну, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Тобто, п.1.5 Порядку №22-1 передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (п.4.1 Порядку №22-1).
Згідно з п.2.8. Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
У разі, якщо згідно з національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством.
Конституція України та Закон №1058-IV гарантують всім громадянам України за певних умов право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
При первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, визначені ст.49 Закону №1058-IV.
При цьому законодавством чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Як встановлено судом, 07.10.2020 представник позивача за довіреністю - Малишкін І.Г. звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії та відповідним пакетом документів, тобто, ним вчинено всі необхідні дії з метою поновлення пенсії на банківський рахунок позивача.
Проте, ГУ ПФУ у Волинській області поновлення виплати пенсії не здійснив, при цьому зазначивши про необхідність особисто звернення позивача до органу Пенсійного фонду із відповідною заявою.
На думку суду, такі мотиви ГУ ПФУ у Волинській області щодо необхідності ОСОБА_1 особисто подати заяву - є необгрунтованими, оскільки відповідно до п.1.5 Порядку №22-1 заява про поновлення виплати пенсії може бути подана через представника, що в даному випадку і було зроблено Малишкіним І.Г., який, згідно довіреності, має право вчиняти відповідні дії від імені позивача.
Частиною першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, позовні вимоги позивача підставними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо неприйняття рішення про поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк” та виплату не отриманих сум пенсій з 10.01.2020; зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком на її поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк” та виплатити не отримані суми пенсії з 10.01.2020.
Крім того, відповідно до частини статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №30172 від 17.11.2020. (а.с.9)
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неприйняття рішення про поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк” та виплату не отриманих сум пенсій з 10.01.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком на її поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк” та виплатити не отримані суми пенсії з 10.01.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, адреса: 43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В.
Суддя Ю.Ю. Сорока