17 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9960/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,
представника позивача Хохлова В.О.,
представників відповідача Березної Т.О., Арендарчука О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказу та рішення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування наказу від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» та рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ ДПС у Волинській області від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» на підставі підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального призначено фактичну перевірку суб'єкта господарювання (далі - СГД) ОСОБА_1 у господарській одиниці - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адреса: АДРЕСА_1 , територія ринку «Формула») з питань дотримання вимог ПК України, Законів № 481/95-ВР, № 265/95-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 «Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі - Постанова №408) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, перевірку наказано провести протягом 10 діб, починаючи з 17.12.2019.
Позивач вказує, що наказ № 1409 від 17.12.2019 про призначення фактичної перевірки прийнятий з істотним порушенням вимог ПК України.
Як вбачається з наказу № 1409 від 17.12.2019, фактична перевірка СГД ОСОБА_1 була призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися за наявності такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Проте, у вказаному наказі відсутні дані про наявність у контролюючого органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У даному випадку окреслений в індивідуальному акті № 1409 від 17.12.2019 предмет перевірки не відповідає визначеній в акті підставі для її проведення. Крім того, відповідач знав, що СГД ОСОБА_1 не мав ліцензії на продаж спиртних напоїв, оскільки як платник єдиного податку перебував на другій групі спрощеної системи оподаткування і здійснював лише продаж побутової хімії та продуктів з Європи, що свідчить про безпідставність та незаконність призначення та проведення фактичної перевірки дотримання законодавства з питань порядку здійснення розрахункових операцій за використанням РРО, ведення касових операцій, виробництва та обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій.
За результатами перевірки 19.06.2020 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення про застосування фінансових санкцій № 000270-32, яким відповідно до абзаців шостого, дев'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР застосувало до СГД ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та 70740,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Позивач вказує, що в дійсності абзаци шостий, дев'ятнадцятий частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР мали іншу редакцію, відповідач наклав на позивача штрафні санкції не за ті порушення, які були виявлені в результаті фактичної перевірки, що є безумовною підставою для скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32.
Крім того, при вирішенні спору позивач просить врахувати постанову Волинського апеляційного суду від 06.05.2020 у справі № 161/655/20, якою скасовано постанову судді Луцького міськрайонного суду від 10.04.2020 щодо ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, та постанову Волинського апеляційного суду від 12.05.2020 у справі № 161/656/20, якою скасовано постанову судді Луцького міськрайонного суду від 10.04.2020 щодо ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164-5 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач також зазначає, що вилучені під час фактичної перевірки 315 пляшок алкогольних напоїв зберігались в картонних коробках під прилавком магазину, факт лише зберігання вказаних алкогольних напоїв для подальшого святкування весілля свого брата під час перевірки підтвердив позивач та продавець ОСОБА_2 . Отже, в даній ситуації ОСОБА_1 , який не мав ліцензії на продаж спиртних напоїв, не можна вважати платником податків щодо виявлених в нього алкогольних напоїв та продавцем вказаних алкогольних напоїв, у зв'язку з чим він не може нести відповідальність за зберігання алкогольних напоїв, не маркованих марками акцизного податку встановленого зразка, оскільки жодним нормативно-правовим актом не заборонено підприємцю тримати у своєму приміщенні будь-які незаборонені для зберігання товари, які він не продає. Позивач також не погоджується із визначенням вартості 201 пляшки алкогольних напоїв в сумі 35730 грн., які ніби зберігалися без марок акцизного податку.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДПС у Волинській області від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» та рішення ГУ ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 42).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.08.2020 № 3753/03-20-08-02-07 (а. с. 51-55) представник відповідача Кушнір Ю.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
Так, оскаржуваний наказ № 1409 від 17.12.2019 «Про проведення фактичної перевірки» було видано з метою перевірки фактів, викладених у службовій записці від 16.12.2019 та доповідній записці № 473/03-20-32-02-08 від 16.12.2019, із яких вбачається, що проведеним моніторингом діяльності торгових об'єктів, які розташовані в АДРЕСА_1 (територія ринку «Формула») було встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює торгівлю ОСОБА_1 , здійснюється торгівля без ліцензії. Отже, оскаржуваний наказ видано правомірно, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Крім того, в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32 представник відповідача вказує, що контрольно-розрахунковою операцією 20.12.2019 о 10:40 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 (територія ринку «Формула»), де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , було придбано 2 ж/б пива Weizenbier об'ємом 0,5 л, вміст спирту 5,4% об. за ціною 35,00 грн. за 1 банку на загальну суму 70,00 грн. При цьому, ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у ФОП ОСОБА_1 відсутня, чим порушено статтю 15 Закону № 481/95-ВР.
Перевіркою встановлено також факт зберігання в картонних коробках під прилавком 315 пляшок алкогольних напоїв на загальну суму 44220,00 грн., в т. ч. без марок акцизного податку встановленого зразка 201 пляшка на суму 35370,20 грн., чим порушено статтю 11 Закону № 481/95-ВР, постанову Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв».
Згідно із оскаржуваним рішенням про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32, до позивача застосовані фінансові санкції в загальному розмірі 87840,00 грн. = 70740,00 грн. (200% вартості алкогольних напоїв на суму 35370,00 грн., які зберігалися без марок акцизного податку встановленого зразка) + 17000,00 грн. (за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії).
Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 (далі - Порядок № 833), забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників. Тобто, позивач не мав права зберігати алкогольні напої, які йому не належать, в торгівельному приміщенні.
В подальшому представники сторін подали відповідь на відзив та заперечення, у яких не погодилися із доводами протилежної сторони з підстав, викладених у позовній заяві та відзиві (а. с. 76-80).
Ухвалою суду від 04.12.2020 клопотання про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 56) задоволено, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, у справі призначено судове засідання на 15:20 17.12.2020 (а. с. 93).
В судовому засіданні 17.12.2020 суд постановив ухвалу про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, якою заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки», в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви в частині без розгляду відмовлено (а. с. 113).
В судовому засіданні представник позивача Хохлов В.О. позов підтримав з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просить його задовольнити.
Представники відповідача Березна Т.О., Арендарчук О.Ю. позов заперечили та просять відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у заявах по суті справи.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що наказом ГУ ДПС у Волинській області від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки», на підставі підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, Закону № 481/95-ВР, Закону № 265/95-ВР, з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального призначено фактичну перевірку СГД ОСОБА_1 у господарській одиниці - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адреса: АДРЕСА_1 , територія ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») з питань дотримання вимог ПК України, Законів № 481/95-ВР, № 265/95-ВР, Постанови № 408 та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, перевірку наказано провести протягом 10 діб, починаючи з 17.12.2019 (а. с. 18).
20.12.2019, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 17.12.2019 №1409, направлень на перевірку від 17.12.2019 № 228, № 229, № 230 (а. с. 101-103), посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (розташований за адресою: АДРЕСА_1 , територія ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), який належить СГД ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт перевірки від 21.12.2019 № 03/86/32-01/ НОМЕР_1 (а. с. 10-11).
Згідно з висновками акту перевірки від 21.12.2019 № 03/86/32-01/ НОМЕР_1 позивачем порушено: статтю 15 Закону № 481/95-ВР; пункти 1, 2, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР; вимоги статті 11 Закону № 481/95-ВР та Постанови № 1251.
19.06.2020, на підставі акту перевірки від 21.12.2019 № 03/86/32-01/ НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення про застосування фінансових санкцій № 000270-32, яким відповідно до абзаців шостого, дев'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР застосувало до СГД ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та 70740,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (а. с. 17).
При вирішенні даного спору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, відповідно до яких незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного наказу від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» було вручено 20.12.2019 (у день проведення перевірки) продавцю ОСОБА_2 (а. с. 100), про що також є її підписи на направленнях від 17.12.2019 № 228, № 229, № 230 (а. с. 101-103). При цьому, посадових осіб контролюючого органу було допущено до проведення перевірки, а акт фактичної перевірки був підписаний СГД ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 без зауважень (а. с. 22 зворот).
Крім того, оскаржуваний наказ № 1409 від 17.12.2019 «Про проведення фактичної перевірки» було видано з метою перевірки фактів, викладених у службовій записці від 16.12.2019 та доповідній записці № 473/03-20-32-02-08 від 16.12.2019, із яких вбачається, що проведеним моніторингом діяльності торгових об'єктів, які розташовані в АДРЕСА_1 (територія ринку «Формула») було встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює торгівлю ОСОБА_1 , здійснюється торгівля алкогольними напоями без ліцензії (а. с. 59-60).
На думку суду, факт здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також наявність інформації щодо здійснення торгівлі алкогольними напоями без ліцензії в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює торгівлю ОСОБА_1 , у даному випадку свідчить про наявність підстави, передбаченої підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, для призначення фактичної перевірки згідно із наказом від 17.12.2019 № 1409.
Отже, враховуючи факт допуску посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області до проведення фактичної перевірки та реалізацію наказу від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» як акту індивідуальної дії його застосуванням, а також доведення відповідачем наявності підстави, передбаченої підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, для призначення фактичної перевірки, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» та про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання його протиправним та скасування.
При вирішенні даного спору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32 суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтею 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
За приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Як передбачено абзацами шостим, дев'ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З акту фактичної перевірки вбачається, що контрольно-розрахунковою операцією 20.12.2019 о 10:40 в магазині «Побутова хімія з Європи. Продукти з Європи» в м. Луцьку по вул. Кравчука (територія ринку «Формула»), де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , було придбано 2 ж/б пива Weizenbier об'ємом 0,5 л, вміст спирту 5,4% об. за ціною 35,00 грн. за 1 банку на загальну суму 70,00 грн.; на вказане місце торгівлі відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушені вимоги статті 15 Закону № 481/95-ВР (а. с. 21-22). Суд звертає увагу, що акт перевірки, яким зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв, був підписаний продавцем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 без зауважень до акту та перевіряючих (а. с. 22 зворот), факт продажу зазначених алкогольних напоїв (2 ж/б пива Weizenbier об'ємом 0,5 л, вміст спирту 5,4% об. за ціною 35,00 грн. за 1 банку на загальну суму 70,00 грн.) підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_2 від 20.12.2019 (а. с. 29), а відсутність у позивача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на вказане вище торгівельне місце позивач визнає.
Відтак, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32 у частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР.
Крім того, з акту фактичної перевірки також вбачається встановлення факту зберігання в картонних коробках під прилавком 315 пляшок алкогольних напоїв на загальну суму 44220,00 грн., в т. ч. без марок акцизного податку встановленого зразка 201 пляшка на суму 35370,20 грн., чим порушено статтю 11 Закону № 481/95-ВР. При цьому, перелік виявлених алкогольних напоїв у кількості 315 пляшок наведено у додатку № 2 до акту перевірки (а. с. 61-62), а перелік алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка у кількості 201 пляшка на суму 35370,20 грн. наведено у додатку № 3, який підписано представниками ГУ ДПС у Волинській області та СГД ОСОБА_1 (а. с. 63-64).
Суд відхиляє доводи позивача, наведені у його поясненнях від 20.12.2019 (а. с. 30) та у позовній заяві про те, що вказані алкогольні напої позивач зберігав для подальшого святкування весілля свого брата, оскільки суду на підтвердження цієї обставини не надано жодних доказів (касових чеків, накладних тощо). При цьому, суд враховує також кількість та асортимент виявлених під час перевірки алкогольних напоїв (315 пляшок, 91 товарна позиція) та факт продажу продавцем ОСОБА_2 20.12.2019 алкогольних напоїв (2 ж/б пива Weizenbier) з переліку тих, які вказані у додатку № 2 до акту перевірки, що спростовує доводи про те, що алкогольні напої зберігалися для святкування весілля брата.
Крім того, суд звертає увагу, що зазначеним доводам уже була надана правова оцінка рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, у справі № 140/5260/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії. Так, з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі № 140/5260/20 вбачається, що на підставі акту фактичної перевірки від 21.12.2019 № 03/86/32-01/ НОМЕР_1 (тобто, акту, на підставі якого прийнято оскаржуване у цій справі рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32) ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 11.01.2020 № 0000850502 про застосування штрафу в сумі 88441 грн. При цьому, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі № 140/5260/20 про відмову у задоволенні позову мотивовано, зокрема, тим, що за встановленими правилами провадження торговельної діяльності та вимогами до торговельної мережі (пункти 7, абзац четвертий пункту 23, абзац четвертий пункту 32 Порядку № 833) заборонено зберігання в магазині особистих речей, в тому числі товарів, які не підлягають продажу в магазині. В постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі № 140/5260/20 зроблено висновок про те, що позивач не довів, що ці алкогольні напої він придбав у іншому місці і вони були призначені для власного споживання, а не для продажу.
Суд не приймає до уваги покликання позивача на постанову Волинського апеляційного суду від 06.05.2020 у справі № 161/655/20 (якою скасовано постанову судді Луцького міськрайонного суду від 10.04.2020 щодо ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення) та постанову Волинського апеляційного суду від 12.05.2020 у справі № 161/656/20 (якою скасовано постанову судді Луцького міськрайонного суду від 10.04.2020 щодо ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164-5 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення) (а. с. 33-36), оскільки вказаними постановами Волинського апеляційного суду скасовані у справах № 161/655/20, № 161/656/20 постанови суддів Луцького міськрайонного суду із закриттям провадження у справі з тих підстав, що справи відносно ОСОБА_1 були розглянуті у його відсутності, а протоколи про адміністративне правопорушення складені без дотримання встановлених вимог.
Крім того, суд відхиляє покликання позивача на постанову Луцького міськрайонного суду від 23.01.2020 у справі № 161/62/20, якою провадження про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 20), оскільки вказана постанова винесена не відносно позивача, а статтею 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків, тобто порушення, яке не є предметом розгляду у цій справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32 і у частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 70740,00 грн. (200% вартості алкогольних напоїв на суму 35370,00 грн., які зберігалися без марок акцизного податку встановленого зразка) за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, відповідно до абзацу дев'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР.
При цьому, в оскаржуваному рішенні про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32 наведене коректне посилання на відповідні абзаци частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, на підставі яких до позивача застосовані фінансові санкції, у зв'язку із чим суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач наклав на позивача штрафні санкції не за ті порушення, які були виявлені в результаті фактичної перевірки, що є безумовною підставою для скасування рішення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі наказ ГУ ДПС у Волинській області від 17.12.2019 № 1409 «Про проведення фактичної перевірки» та рішення ГУ ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 19.06.2020 № 000270-32 є правомірним та такими, що прийняті відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправним та скасування з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 250 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх
Повний текст рішення складений 22 грудня 2020 року