17 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9892/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Дмитрука В.В.,
з участю секретаря судового засідання Місюк І.В.,
представника позивача Бугайова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» до Енергетичної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» (далі - ТзОВ «ВОГ РЕСУРС», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Держмитслужби (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «ВОГ РЕСУРС» придбано у Фірми «Marshell OIL LLP» (Англія) відповідно до зовнішньоекономічного контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 та Додатку до контракту №1/2 від 03.06.2020 товар (нафтопродукти - дизельне паливо ULSD 10 PPM) в загальній кількості 5 911,203 метричних тон вартістю 329,35 долара США за тону на умовах EXW - ТзОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» (м.Миколаїв, Україна).
З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до Енергетичної митниці Держмитслужби митні декларації (далі - МД) від 11.06.2020 №UA903180/2020/000750, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000808, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000838, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000857 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору, проте відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1 щодо зазначеного товару не за заявленою вартістю 329,35 доларів США, а за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі цінової інформації Держмитслужби на рівні 380,74 доларів США.
Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача у відзиві на позов від 15.09.2020 позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- під час митного контролю АСУР згенеровано форму митного контролю (105-2) щодо необхідності перевірки достовірності складових митної вартості товарів, зокрема додаткових нарахувань до ціни угоди, оскільки в неї не включені витрати на транспортування та/або навантаження, і, при цьому, відповідні витрати не включені до митної вартості, в зв'язку з чим декларанту було направлено повідомлення про необхідність подачі додаткових документів - виписки з бухгалтерської документації щодо повної оплати товару та копію митної декларації країни відправлення, однак запитуваних документів надано не було;
- після проведеної процедури консультацій між митницею та декларантом митна вартість товару була визначена митницею за другорядним методом на підставі цінової інформації Держмитслужби;
- при поданні декларантом додаткових документів було встановлено розбіжності - лист №11/06-2 від 11.06.2020 та лист № 10/06-2 від 10.06.2020 про розрахунок ціни мають різницю у премії та різний котирувальний період (лист № 11/06-2 від 11.06.2020 - котирувальний період з 27.05.2020 по 02.06.2020 плюс премія 43,6 дол. США, а лист №10/06-2 від 10.06.2020 - котирувальний період з 19.05.2020 по 02.06.2020 плюс премія 44,6 дол. США), тобто розрахунок ціни «підлаштовувався» під одну цифру - 329,35 дол. США, відповідно такий розрахунок числових значень митної вартості товару, а також те, що документи про сплату за товар відсутні, є обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості та встановлено наявність нехарактерно низького рівня митної вартості на даний товар;
- надані декларантом документи не містять інформації від виробника товару, його вартості та суми, яка фактично була сплачена за партію даного товару;
- надані товариством 26.08.2020 додаткові документи до листа з вимогою про скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, зокрема платіжні документи, містять посилання на зовнішньоекономічний контракт №46/MOL/WR від 04.05.2020 однак відсутнє посилання на номер інвойсу чи додаток до контракту і загальна сплачена сума за документами становить 1 305 000 доларів США, в той час як вказана по усіх митних деклараціях за обсяг палива в розмірі 5 991,203 тон сума, за задекларованою позивачем ціною, повинна складати 1 973 202,71 доларів США, а отже дані документи не дають змоги ідентифікувати за яку саме партію товару проводилась оплата або ж позивач умисно не подає всі наявні у нього документи щодо такої оплати;
- відповідно до умов Доповнення до договору однією зі складових ціни на пальне є ескалація/дескалація ціни, що складає 6,85 долара США за тону палива, тобто формула ціноутворення незрозуміла і договір не містить даних про те чи слід включати даний показник до ціни товару, чи ні;
- в митній декларації країни відправлення та інвойсі виробника ціна товару є значно вищою ніж задекларований рівень митної вартості, відповідно митна декларація країни відправлення та інвойс не підтверджує заявлену митну вартість товару, разом з тим, декларантом визначено митну вартість без врахування інформації, що міститься в наданих ним документах, тобто заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів;
- позиція та дії митниці щодо витребування додаткових документів, відсутності економічної доцільності придбання товару підтверджуються судовою практикою Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України в рішеннях, постановлених у 2014-2015 роках.
Відповідно до ухвали суду від 25.11.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2020 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові, додатково зазначивши, що невключення витрат на транспортування та/або навантаження товару до митної вартості здійснено відповідно до умов контракту. Крім того, посилання митного органу на розбіжність, а саме: лист №11/06-2 від 11.06.2020 та лист № 10/06-2 від 10.06.2020 про розрахунок ціни мають різницю у премії та різний котирувальний період, є безпідставним, оскільки за умовами контракту ціна товару розраховується за формулою та має дорівнювати середній з п'яти котирувань, в той час як на усну вимогу представників Митниці було надано окремо розрахунок з десяти котирувань.
Представником позивача засобами електронного зв'язку подано клопотання про проведення судового засідання 17.12.2020 за його відсутності з огляду на пізнє повідомлення про прийняту судом ухвалу про відмову в задоволенні клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 04.05.2020 між ТзОВ «ВОГ РЕСУРС» (Покупець) та Фірмою «Marshell OIL LLP» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №46/MOL/WR від 04.05.2020 на поставку нафтопродуктів згідно умов EXW - митний ліцензійний склад Україна в кількості 100 000 метричних тон.
Згідно з розділом 3 контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 Продавець здійснює поставку Товару на умовах EXW- митний ліцензійний склад Україна, місце розташування якого обумовлюється у додатках, які є невід'ємною частиною даного контракту. Усі витрати пов'язані з транспортуванням та доставкою товару несе Продавець. Поставка товару здійснюється до 31 грудня 2020 року. Товар постачається з резервуарів, розташованих на митному ліцензійному складі по частинам - товарними партіями. Об'єм товарної партії строки поставки та інші умови погоджуються Сторонами в Додатках. Умови поставки товару можуть бути змінені, що погоджується Сторонами в Додатках на конкретну партію товару. Продавець надає Покупцю на партію товару наступні відвантажувальні та супровідні документи: паспорт якості, рахунок-фактуру (інвойс) з вказанням країни походження. Митне оформлення товару здійснюється Покупцем з врахуванням фактично прийнятої ним кількості товару. Моментом отримання товару Покупцем рахується момент підписання сторонами акту прийому-передачі товару у вказаному пункті поставки.
ТзОВ «ВОГ РЕСУРС» відповідно до умов контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 та Додатку від 03.06.2020 №1/2 до контракту придбано у Фірми «Marshell OIL LLP» (Англія, Велика Британія) товар (дизельне паливо ULSD 10 PPM) в загальній кількості 5 911,203 метричних тон вартістю 329,35 долара США за тону на умовах EXW - ТзОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» (м.Миколаїв, Україна).
Вказана ціна товару розрахована на підставі п.3.1 Додатку від 03.06.2020 №1/2 до контракту, а саме: повинна дорівнювати середній з п'яти високих котирувань наступною за датою коносамента, опублікованих PLATT'S EUROPEAN MARKETSCAN для ULSD 10 PPM «FOB MED (ITALY)» одразу після дати коносамента судна продавця, що складає 285,75 долара США за тону, плюс премія в розмірі 36,75 долара США за метричну тону. Ескалація/дескалація вищевказаної ціни базується на базисній густині при температурі 15 градусів Цельсія з використанням 5 наступних котирувань після дати коносамента судна продавця (BL=0), опублікованих PLATT'S EUROPEAN MARKETSCAN для ULSD 10 PPM «FOB MED (ITALY)» і буде приведена до фактичної густини продукту при 15 градусах Цельсія, вказаній у відвантажувальних документах в порту завантаження при температурі 15 градусів Цельсія по відношенню до базової 0,845 при 15 градусах Цельсія, що складає 6,85 долара США за тону. Фінальна ціна - 329,35 долара США за тону.
Згідно з актами прийому-передачі нафтопродуктів від 11.06.2020 №1106/20, 18.06.2020 №1806/20,від 24.06.2020 №№2406/20, 2406/20-1 позивач прийняв від Фірми «Marshell OIL LLP» дизельне паливо ULSD 10 PPM з густиною в 0,8272 кг/л при температурі 15 градусів Цельсія в кількості 1 093 тон 062 кг, 1 093 тон 062 кг, 1 093 тон 062 кг, 712 тон 017 кг відповідно.
Відповідно до п.5.1 контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 розрахунки за товар Покупець здійснює у вигляді 100% передоплати товарної партії, якщо інше не обумовлено в Додатках до Контракту.
Згідно з Доповненням №1 від 11.06.2020 до Додатку №1/2 контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 поставка товару - дизельне паливо ULSD 10 PPM - здійснюється на умовах оплати за товар протягом 30 календарних днів з моменту оформлення основної митної декларації.
З метою митного оформлення товару (оформлення основної митної декларації) декларантом в інтересах позивача подано до Енергетичної митниці Держмитслужби митну декларацію від 11.06.2020 №UA903180/2020/000750 щодо розмитнення партії товару в кількості 1 000 000кг із зазначенням митної вартості в розмірі 329 350 доларів США, яка була визначена за основним методом (ціною угоди).
До митної декларації декларантом додано, зокрема: Контракт № 46/MOL/WR від 04.05.2020, Додаток №1/2 від 03.06.2020 до Контракту, Акт № 5 прийому-передачі нафтопродуктів від 10.06.2020, декларацію відповідності № 10/06-1М від 10.06.2020, розрахунок митної вартості №10/06-2 від 10.06.2020.
11.06.2020 посадовою особою Митниці надіслано декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів для здійснення перевірки щодо правильності визначення митної вартості товару, а саме - рахунок на 100% передоплату та експортну митну декларацію.
11.06.2020 товариством на запит по ВМД від 11.06.2020 №UA903180/2020/000750 надіслано лист від 11.06.2020 №11/06-3, яким повідомлено що оплата по додатку №1/2 від 03.06.2020 до контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 ще не здійснювалась, а також надано доповнення №1 від 11.06.2020 до додатку №1/2.
12.06.2020 посадовою особою Митниці надіслано декларанту електронне повідомлення про те, що запитувані документи були надані не в повному об'ємі, а саме - виписка з бухгалтерської документації, копія митної декларації країни відправлення, а тому викладено прохання повідомити про можливість та орієнтовний час їх подання.
У відповідь на вказане повідомлення Митниці позивачем надіслано лист від 12.06.2020 №12/06-1 про відсутність на даний момент змоги надати запитувані документи (надіслано запит на відправника).
Митницею 12.06.2020 надіслано в порядку консультації повідомлення про те, що в зв'язку з ненаданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару митна вартість такого товару може бути визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 380,74 долари США за тону (МД від 09.06.2020 №UA903180/2020/000739), а в подальшому винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1.
Як вбачається із зазначеного рішення, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана за наступними причинами:
- на підставі пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, в зв'язку з неподанням всіх додаткових документів та відсутності в поданих документах всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути застосовано відповідно до частини 2 статті 58 МКУ в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, зокрема не підтверджено ціну угоди.
15.06.2020 декларантом позивача подано митну декларацію №UA903180/2020/308133, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, з відстроченням до 13.09.2020.
Надалі, позивачем аналогічно було подано до митного оформлення наступні три партії товару, а саме: 18.06.2020 року 1 000 тон пального за ціною 329,35 долара США за тону згідно МД від 18.06.2020 №UA903180/2020/000808, 24.06.2020 1 991,203 тони пального за ціною 329,35 долара США за тону згідно МД від 24.06.2020 №UA903180/2020/000838, 25.06.2020 2 000 тон пального за ціною 329,35 долара США за тону згідно МД від 25.06.2020 №UA903180/2020/000857.
Однак, Митницею з підстав, аналогічних вказаним у рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1 винесено рішення про коригування митної вартості товарів на рівні 380,74 долара США за тону по усіх зазначених МД, а саме: від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1, в зв'язку з чим ТзОВ «ВОГ РЕСУРС» подало до митного органу на оформлення наступні митні декларації: UA903180/2020/000811 від 19.06.2020 з відстрочкою сплати ПДВ до 17.09.2020, UA903180/2020/000855 від 24.06.2020 з відстрочкою сплати ПДВ до 22.09.2020, UA903180/2020/000861 від 25.06.2020 з відстрочкою сплати ПДВ до 23.09.2020 року.
Вважаючи винесені рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, товариство звернулось з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - дизельного палива ULSD 10 PPM на підставі ціни контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020 (додатків та доповнень до нього) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що до митного контролю декларантом не було подано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за другорядним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказаний підхід також підтверджується судовою практикою викладеною в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі 815/1670/17 в якій визначено, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Наведена в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості причини неможливості визнання задекларованої вартості товару є формальною і такою, що не відповідає правилам заповнення рішень про коригування митної вартості.
Як вбачається із усталеної практики Верховного суду (Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 20 лютого 2018 року в справі №803/49/16) строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.
Вказане зауваження жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Також суд зазначає, що системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15) та в подальшому відображена в інших рішеннях з цього питання, Верховним Судом у справі №821/1617/17 від 14.08.2018.
Позивачем надано як суду, так і під час митного оформлення партій товару розрахунок митної вартості, що базувався на формулі, викладеній у Додатку №1/2 від 03.06.2020 до Контракту №46/MOL/WR від 04.05.2020, а саме: ціна повинна дорівнювати середній з п'яти високих котирувань наступною за датою коносамента, опублікованих PLATT'S EUROPEAN MARKETSCAN для ULSD 10 PPM «FOB MED (ITALY)» одразу після дати коносамента судна продавця, що складає 285,75 долара США за тону, плюс премія в розмірі 36,75 долара США за метричну тону. Ескалація/дескалація вищевказаної ціни базується на базисній густині при температурі 15 градусів Цельсія з використанням 5 наступних котирувань після дати коносамента судна продавця (BL=0), опублікованих PLATT'S EUROPEAN MARKETSCAN для ULSD 10 PPM «FOB MED (ITALY)» і буде приведена до фактичної густини продукту при 15 градусах Цельсія, вказаній у відвантажувальних документах в порту завантаження при температурі 15 градусів Цельсія по відношенню до базової 0,845 при 15 градусах Цельсія, що складає 6,85 долара США за тону. Фінальна ціна - 329,35 долара США за тону.
До розрахунку було долучено опубліковані PLATT'S EUROPEAN MARKETSCAN котирування для дизельного палива ULSD 10 PPM «FOB MED (ITALY)» за 27.05.2020, 28.05.2020, 29.05.2020, 01.06.2020, 02.06.2020, сертифікати: якості від 23.05.2020, кількості від 26.05.2020, походження №03 000366 від 26.05.2020, коносамент №9750 від 26.05.2020, фінальний інвойс від 04.06.2020, акт прийому-передачі нафтопродуктів по контракту №CD-WOG/130520 від 13.05.2020 тощо.
Разом з тим, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
При цьому, суд зауважує, що викладені у відзиві на позов недоліки поданих позивачем для митного оформлення партій товару документів на підтвердження митної вартості дизельного палива не знайшли свого відображення у жодному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, в той час як в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 КАС України).
Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відтак, згідно із статтею 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на страхування цих товарів.
Разом з тим, в спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - Фірмою «Marshell OIL LLP» (Англія) товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, що стало основою й для прийняття подальших оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації за якою митним органом визначається ціна дизельного палива.
Також суд звертає увагу, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Таким чином, вищенаведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1 обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях внаслідок проведеного коригування митної вартості за другорядним методом. Відтак, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб'єкта владних повноважень.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а відтак позов підлягає задоволенню.
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Держмитслужби на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 82 017 гривень 53 копійки., сплачений позивачем при зверненні до суду та на виконання вимог ухвали судді від 09.07.2020 про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: від 12.03.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Держмитслужби (04215, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 28А, код ЄДРПОУ 43334913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 43258487) судовий збір у розмірі 82 017 (вісімдесят дві тисячі сімнадцять) гривень 53 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту, який буде виготовлено до 28.12.2020.
Суддя В.В. Дмитрук