м. Вінниця
28 грудня 2020 р. Справа № 120/2490/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем при виконані рішення суду у справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_3 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_3 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 07.09.2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , що полягає у ненарахуванні ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року включно індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року включно. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
17.12.2020 року позивачем подано заява про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 , вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року. Обґрунтовуючи протиправність дій відповідача, позивач зазначив, що на виконання судового рішення відповідач здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року в сумі 4435,66 грн. Однак, при проведенні розрахунку індексації відповідач врахував базовий місяць січень 2016 року, що на переконання позивача є протиправним, оскільки останній повинен був застосувати базовий місяць січень 2008 року.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року заяву позивача прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів статті 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №120/2490/20-а, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року включно.
Як зазначає позивач, на виконання вказаного судового рішення відповідач виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року в сумі 4435,66 грн.
Позивач не погоджується з діями відповідача при виконанні рішення суду та зазначає, що відповідачем було не вірно визначено базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення (січень 2016), оскільки основні види його забезпечення з 01.01.2008 року не змінювались, розмір грошового забезпечення не збільшувався, підстав для зміни базового місяця не було.
На переконання суду, вказані доводи є безпідставними та такими, що не відповідають нормам матеріального права, з огляду на наступне.
Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
В редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…".
Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданами Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 08.08.2017 № 78/о/66-17.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.205 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:
"Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078".
Отже, вказаною постановою Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити заробітні плати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових заробітної плати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Тобто Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015 року, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
На виконання вимог пункту 3 Постанови № 1013 в січні 2016 року військовослужбовцям Збройних Сил України, в тому числі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2015 року у підвищеному розмірі.
Таким чином, суд констатує той факт, що відповідач виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахував січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року на виконання рішення суду, відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Оскільки судом не встановлено обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав та інтересів особи-позивача, заяву позивача слід залишити без задоволення.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові №120/830/20-а від 18.11.2020 року.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 248, 242, 256, 294, 383 КАС України, суд
Заяву позивача про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 , вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року в адміністративній справі № 120/2490/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_3 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович