Номер провадження 22-ц/821/2045/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №2-240/2010 Категорія: на ухвалу Ніколенко О. Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В. Д.
28 грудня 2020 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Храпка В.Д.,
Вініченка Б.Б., Новікова О.М.,
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2020 року, постановлену під головуванням судді Ніколенко О.Є., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», первісний стягувач: ПАТ КБ «Надра», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, повний текст складений та підписаний 09 листопада 2020 року, -
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Зазначає, що рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2010 року задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16п/08/2008-980 у розмірі 182 447 грн. 10 коп., 1 700 грн. витрати по сплаті судового збору, 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На виконання вказаного рішення , 21 березня 2011 року Кам'янським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист.
Постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження № 29544754 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа про стягнення з боржника ОСОБА_1 суму заборгованості, яке станом на 22 жовтня 2020 року не виконане.
Згідно договору № GL48N718070_blank про купівлю-продаж майнових прав від 05 серпня 2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Первісний кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», згідно договорів № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» - новий кредитор, разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Внаслідок укладення вищезазначених договорів відступлення права вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло прав кредитора за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, а тому просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні АСВП №29544754 з примусового виконання виконавчого листа № 2-240, що видав Кам'янський районний суд Черкаської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника : ТОВ «Брайт Інвестмент», як такий, що набув всі права та обов'язки стягувача згідно з Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 вересня 2020 року.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2020 року заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» , первісний стягувач: ПАТ КБ «Надра», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні АСВП №29544754 з примусового виконання виконавчого листа № 2-240, що видав Кам'янський районний суд Черкаської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника : ТОВ «Брайт Інвестмент», як такий, що набув всі права та обов'язки стягувача згідно з Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 вересня 2020 року.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив із того, що заява про зміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою і заявником надано належні та допустимі докази на підтвердження, що ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до відповідача по справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як постановлену з порушенням норм процесуального права, а по справі прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу помилково дійшов висновку, що ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником стягувача - ВАТ (ПАТ) КБ «Надра» на всю суму боргу у виконавчому провадженні АСВП №29544754 з примусового виконання виконавчого листа № 2-240, що видав Кам'янський районний суд Черкаської області на виконання заочного рішення цього ж суду від 09 листопада 2010 року, оскільки заявник теоретично є правонаступником стягувача ВАТ (ПАТ) КБ «Надра» у виконавчому провадженні АСВП №29544754 з примусового виконання виконавчого листа № 2-240 лише в частині стягнення із неї на користь банку 60 950 грн. 53 коп.; в іншій частині цього виконавчого провадження стягувачем так і залишається ВАТ КБ «Надра». Вказані обставини є беззаперечними підставами для скасування оскаржуваної ухвали.
Також є помилковими висновки суду про обґрунтованість заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно направлених копій документів, вбачається, що 05 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_blank про купівлю майнових прав. Проте із змісту договору вбачається, що не передбачено право по яких конкретно кредитним договорам чи договорам поруки перейшло від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Також є помилковим висновок суду, що додана до заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» копія договору від 05 серпня 2020 року та копія додатку № 1 до вказаного договору є підтвердженням переходу права вимоги від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, районний суд помилково визнав доведений заявником факт укладення між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» 05 серпня 2020 року договору № GL48N718070_blank та переходу у зв'язку із цим до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитним договором №16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Також є помилковим висновки районного суду про те, що право вимоги за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 30 вересня 2020 року перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інвестмент».
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2020 року залишити без змін, вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою, твердження апелянта не ґрунтуються на нормах і вимогах законодавства України, а ухвала суду прийнята при повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що заочним рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2010 року стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 182 447 грн. 10 коп., 1 700 грн. - витрати по сплаті судового збору, 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
05 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» був укладений договір №GL48N718070_blank купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» .
30 вересня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та «ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір № GL48N718070_blank _01 купівлі-продажу майнових прав, відповідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» як первинний кредитор відступило за договором № GL48N718070_blank право вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» - новий кредитор.
Згідно з п. 1. договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2020 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та «ТОВ «Брайт Інвестмент» первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв'язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у Додатку № 1 до цього договору до боржників , включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, а кредитними договорами, договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первинному кредитору за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з п. 2. за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи : право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах , вказаних у Додатку № 1 до цього договору, прав вимагати сплати неустойки, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за Основними договорами, вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного майна та іншого майна боржників та інші вимоги. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
П.3 Вказаного договору передбачено, що новий кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним основним договором.
Згідно п. 4 договором передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первинному кредитору грошові кошти у розмірі 4 909 090 грн.
Додаток № 1до договору № GL48N718070_blank _01 про відступлення прав вимоги, укладений 30 вересня 2020 року містить реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, зокрема й кредитний договір № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року. Де боржником зазначено ОСОБА_1 .
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі).
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порушення принципу обов'язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження № 61-39193св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11(провадження 61-4475св20)
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
При цьому згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги, яке є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі.
Не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги в частині того, що до заявника перейшло право вимоги лише за одним кредитним договором.
Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було замінено сторону саме за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, а не за всіма договорами , як стверджує апелянт.
Заочним рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області по справі № 2-240 від 09 листопада 2010 року було стягнуто з боржника ОСОБА_1 та поручителя заборгованість за кредитним договором № 16п/08/2008-980 у розмірі 182 447 грн. 10 коп., 1 700 грн. Тобто, в резолютивній частині рішення не зазначено розмір заборгованості за кожним окремим кредитним договором, оскільки боржник та поручитель є тими ж самими сторонами і за кредитним договором №08/2006/980к594 але з іншим правовим статусом (поручителем за цим договором виступала ОСОБА_1 )
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що додана до заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» копія договору від 05 серпня 2020 року та копія додатку № 1 до вказаного договору є підтвердженням переходу права вимоги від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за кредитним договором № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , а також переходу право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інвестмент» за договором від № 16п/08/2008-980 від 21 січня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2020 року залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: