Справа № 524/3213/20 Номер провадження 22-ц/814/2706/20Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
23 грудня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Предоляк О.С. в м. Кременчук
у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених на оплату житлово-комунальних послуг, -
У травні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до районного суду з вказаним позовом. Зазначали, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2015 року належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 . В проживають та зареєстровані по цей час ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . З 03.09.2016 року до лютого 2019 року включно, він солідарно з матір'ю ОСОБА_3 в повному обсязі сплачував кошти на утримання квартири. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.07.2019 року витребувано з володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , та повернуто власнику - ОСОБА_4 . За період з 03.09.2016 року по 27.02.2019 року позивачами сплачено 41069,22 грн. за житлово-комунальні послуги. Враховуючи, що відповідачі не сплачували кошти за користування житлово-комунальними послугами, просили стягнути солідарно з відповідачів на свою користь кошти, сплачені за житлово-комунальні послуги по утриманню квартири АДРЕСА_1 у розмірі 20534,61 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених на оплату житлово-комунальних послуг задоволено частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат сплачених за надані житлово-комунальні послуги 7408,50 грн.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат сплачених за надані житлово-комунальні послуги 7408,50 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 606,69 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 606,69 грн.
Рішення оскаржив ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 7938, належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.07.2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07.11.2019 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на витребуване майно задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та повернуто власнику - ОСОБА_4 .
Згідно довідки про склад сім'ї, виданої ТОВ «Житлорембудсервіс» за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована ОСОБА_3 з 12.01.1998 року, її син ОСОБА_2 з 25.09.2012 року, мати ОСОБА_4 з 18.03.1983 року, батько ОСОБА_1 з 17.08.1998 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачі надали копії квитанцій про сплату ними за період з 03.09.2016 року по 27.02.2019 року за житлово-комунальні послуги на утримання квартири АДРЕСА_1 , на загальну суму 41069,22 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності та враховуючи, що позивачі звернулися до суду з позовом 28 травня 2020 року, трирічний термін позовної давності починається 28 травня 2017 року, а тому визначив до стягнення сума платежів за період з травня 2017 року по січень 2019 року включно, яка відповідно до квитанцій поданих позивачами складає 29633,98 грн. Тому, частка відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , яку вони мають сплатити кожному з позивачів, визначається шляхом ділення загальної суми сплаченої позивачами за спірний період на чотири, відповідно до кількості мешканців квартири: 29633,98 : 4 = 7408,50 грн.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитись із вказаним рішенням.
Тягар утримання майна лежить на власникові, який згідно ст.322 ЦК України зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1,3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Згідно із ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в квартирі, належній на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Сторонами по сплаві доказів такої угоди не надано, що дає підстави колегії суддів виходити з рівності часток сторін по здійсненню такої плати.
По справі встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 з 09.12.2015р. по 07.11.2019р. був позивач ОСОБА_2 .
У квартирі зареєстровано 4 особи- сторони по справі, які зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 з квітня по жовтень з 2016 року по теперішній час проживають в садовому будинку по АДРЕСА_4 не спростовують факту їх реєстрації у спірній квартирі та нарахування на них оплати за житлово-комунальні послуги.
Відповідачі про не проживання в квартирі АДРЕСА_2 не повідомляли відповідним комунальним службам для нездійснення нарахувань за певний період.
Зазначена обставина впливає на права та інтереси Кременчуцької філії «Полтаваобленерго»,ТОВ «Кременчукгаз», ТОВ «Житлобудскервіс»,КАТП-1628, ПП «Візит-Сервіс», які не є учасниками даної справи.
Відповідачами також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактів передачі ОСОБА_2 грошових коштів на оплату житлово-комунальних послуг.
Натомість, надані позивачами квитанції про оплату цих послуг в межах визначеного судом з врахуванням строку позовної давності підтверджують витрати ОСОБА_2 , як власника на зазначені цілі.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення на користь ОСОБА_3 в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у відшкодування витрат, сплачених за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 7408,50 грн.
ОСОБА_3 є членом сім'ї власника квартири, за яку здійснювалась оплата за житлово-комунальні послуги.
Крім того, ОСОБА_3 не надано суду жодного доказу здійснення саме нею зазначених витрат, між тим, надані квитанції оформлені на ОСОБА_2 .
Отже, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2020 року підлягає скасуванню в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат, сплачених за надані житлово-комунальні послуги 7408,50 грн. з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні цих вимог.
Відносно позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат, сплачених за надані житлово-комунальні послуги, колегія суддів погоджується з висновками районного суду щодо визначення вартості оплачених комунальних послуг за період з травня 2017р. по січень 2019р. на загальну суму 29633,98коп.
Враховуючи, що споживачами комунальних послуг за вказаною адресою є чотири особи, то на кожного за вказаний період припадає сума по 7408,50 грн.
За таких обставин на користь власника- ОСОБА_2 , яким понесені витрати по оплаті за житлово-комунальні послуги, з відповідачів підлягає стягненню по 7408,50 грн. з кожного, а рішення районного суду - зміні у зазначеній частині.
У частині першій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 з 04.02.2016р. є інвалідом 2 групи (а.с.179), а тому звільнений від сплати судового збору. Отже, рішення районного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 606,69 грн. підлягає скасуванню.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору в сумі 606,69 грн. підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 , 381, 384 ЦПК України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2020 року скасувати в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат сплачених за надані житлово-комунальні послуги 7408,50 грн., ухваливши в цій частині нове рішення та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 606,69 грн.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у відшкодування витрат, сплачених за надані житлово-комунальні послуги.
Змінити рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2020 року в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат, сплачених за надані житлово-комунальні послуги, визначивши стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 по 7408,50 грн. з кожного.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору в сумі 606,69 грн. залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя О. В. Прядкіна
Судді: С. Б. Бутенко
О. І. Обідіна
Повний текст постанови складено 24.12.2020 р.