Житомирський апеляційний суд
Справа №284/851/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.291 КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №284/851/17 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 на ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від 28 липня 2020 року,
ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 28 липня 2020 року, задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017060230000097, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_8 , повернуто прокурору прокуратури Житомирської області як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України в частині викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, а тому, приймаючи до уваги, що КПК України визначена можливість зміни обвинувачення лише на стадії судового розгляду (глава 28 КПК України), а глава 27 КПК України (Підготовче провадження) містить імперативну норму про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тому його слід повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, а обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12017060230000097 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України направити до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому, зазначає, що обвинувальний акт від 31.08.2017 за своєю структурою, змістом та додатками повністю відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому наявні всі відомості, визначені ч.2 ст.291 КПК України. Зазначає, що в обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, такі як час, місце, спосіб, з посиланням на відповідні положення ПДР України, які порушені ОСОБА_8 при керуванні ним транспортним засобом та причинний зв'язок між порушеннями та наслідками, що настали, у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одному потерпілому та спричинення смерті іншому потерпілому. Крім того, вважає, що у даному конкретному кримінальному провадженні виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не потребує додаткової натуралізації та деталізації усіх тілесних ушкоджень, отриманих потерпілими внаслідок необережних дій обвинуваченого, виходячи з того, що в ході досудового розслідування проведено обов'язкові судово-медичні експертизи, якими визначено відповідний ступінь тяжкості, причинний зв'язок з настанням смерті одного із потерпілих, що повністю узгоджується з диспозицією відповідної статті КК України. Звертає увагу, що положення ст.291 КПК України не містять роз'яснень понять «фактичні обставини» та «формулювання обвинувачення» та критерії обсягу їх викладення в обвинувальному акті. Наголошує, що питання роз'яснення суті обвинувачення та з'ясування чи зрозуміле воно обвинуваченому можливе виключно після початку судового розгляду, тому нормативно визначених підстав для реалізації судом свого права, передбаченого п.3 ч.3 ст.314 КПК України щодо повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні не існує. Звертає увагу, що підставою для повернення прокурору обвинувального акта фактично та формально згідно з ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 28.07.2020 є виключно існування ухвали Житомирського апеляційного суду від 09.06.2020, хоча вище зазначена ухвала Житомирського апеляційного суду не містить безумовної вказівки про повернення прокурору обвинувального акта, а лише посилання перевірити в достатньому обсязі відповідність обвинувального акту положенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України щодо конкретності обвинувачення, «повного» викладу фактичних обставин провадження, так як не здійснення таких дій, за висновком суду апеляційної інстанції, - «могло потягнути порушення права обвинуваченого знати, в чому конкретно його обвинувачують і від якого конкретно обвинувачення він має захищатися». Наголошує, що фактів порушення права ОСОБА_8 на захист в даному конкретному випадку судами різних інстанцій не встановлено. Незважаючи на це, при прийнятті рішення про повернення прокурору обвинувального акта, мотиви та висновки ухвали Житомирського апеляційного суду від 09.06.2020, судом першої інстанції викладені в ухвалі від 28.07.2020 прямо протилежно за змістом, що є невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Порушення права на захист обвинуваченого яке, на думку суду першої інстанції, як зазначено «мало місце в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 09.06.2020», не може слугувати підставою для повернення обвинувального акта, оскільки кримінальний процесуальний закон не пов'язує виявлення вказаного факту судом з можливістю прийняття на підготовчому судовому засіданні рішення, передбаченого п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який апеляційну скаргу задовольнити, пояснення обвинуваченого та його захисника відносно апеляційних доводів прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно з положеннями ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, суд, згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, повинен повернути обвинувальний акт прокурору.
Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.3, ч.4 ст.110, ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт - це процесуальний акт - документ, яким завершується досудове розслідування та у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і який після його складання слідчим (прокурором) затверджується прокурором. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогамст.291 КПК України.
Оскаржуваною ухвалою суду, в порядку ч.3 ст.314 КПК України, був повернутий прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, для усунення недоліків, оскільки суд встановив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, так як в ньому неконкретно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення.
Під час апеляційного розгляду провадження був досліджений обвинувальний акт, та відповідні матеріали провадження, зокрема, ухвала Житомирського апеляційного сулу від 09.06.2020, якою скасовано вирок Народицького районного суду Житомирської області від 04.07.2019, при тому, що однією з основних підстав скасування цього вироку стало те, що при вирішенні питання про призначення до розгляду обвинувального акту, суд першої інстанції не перевірив відповідність обвинувального акту положенням ст.291 КПК України, а саме п.5 ч.2 ст.291 КПК України щодо конкретності обвинувачення, повного викладу фактичних обставин провадження.
При цьому, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що суд, в даному випадку, зважає на вимоги ч.1 ст.338 КПК України, якою визначено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити звинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, тобто КПК України визначена можливість зміни обвинувачення лише на стадії судового розгляду.
Апеляційний суд погоджується з вище зазначеними доводами суду першої інстанції як на підстави для направлення обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 прокурору для усунення порушень вимог КПК України, оскільки обвинувальний акт дійсно є не відповідним вимогам ст.291 КПК України (неконкретно викладені фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, внаслідок чого порушуються загальні засади кримінального провадження - законність та право на захист), та відсутністю процесуальної можливості зміни обвинувачення на стадії підготовчого провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки в ухвалі суду щодо наявності підстав, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки він складений без дотримання положень ст.291 КПК України.
При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги щодо безпідставного повернення обвинувального акту прокурору не знайшли підтвердження, ухвала суду першої інстанції обґрунтована, винесена у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, в зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від 28 липня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017060230000097, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_8 , повернуто прокурору прокуратури Житомирської області як такий, що не відповідає вимогам КПК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :