Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9908/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2,3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
22 грудня 2020 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 06 серпня 2020 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заможне Житомирського району Житомирської області, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавленні волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 27.02.2020 р., яким ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк - 4 (чотири) років 3 місяці.
На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України, вирок Житомирського апеляційного суду від 26.06.2020 р., яким ОСОБА_7 визнано винним за ч.3 ст.185 КК України, виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 27.01.2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні не обирався.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_10 від 25.09.2019 р., на майно, вилучене у ОСОБА_7 , а саме: зварювальний апарат TM «KAISER WELDINE NBC-200», болгарку ТМ «Ритм» синього кольору, болгарку виробництва СССР марки "ИЭ 10363.01" в корпусі чорного та сірого кольорів, чорну куртку марки «ZPB».
Цивільний позов представника РО «Релігійна громада церкви євангельських християн баптистів «Джерело життя» м. Житомира», Церква «Джерело життя» м. Житомира ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_7 1635 гривень матеріальної шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь представника РО «Релігійна громада церкви євангельських християн баптистів «Джерело життя» м. Житомира», Церква «Джерело життя» м. Житомира - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1635 (одну тисячу шістсот тридцять п'ять) гривень матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 5024 (п'ять тисяч двадцять чотири) гривні 08 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Речові докази: зварювальний апарат TM «KAISER WELDINE NBC-200», болгарку ТМ «Ритм» синього кольору, болгарку виробництва СССР марки "ИЭ 10363.01" в корпусі чорного та сірого кольорів, після набрання вироком чинності, повернуто потерпілому ОСОБА_12 ;
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_13 , повернуто власнику,
- музичну колонку марки Multifuntional Digital MP3 Radio Speaker L- 088AM в корпусі синього кольору, повернуто РО «Релігійна громада церкви євангельських християн баптистів «Джерело життя» м. Житомира», Церква «Джерело життя»,
- дві квитанції з ломбардів, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , залишено останньому;
- диск DVD-R для лазерної системи зчитування, марки «Videx», ємністю 4,7 GB, 52х speed, що містить відеозапис із камер відеоспостереження ломбарду «Єврофінанс», що за адресою: м. Житомир, вул. Київська. 35; оптичний диск для лазерної системи зчитування марки «Videx», помаранчевого кольору, на якому зображені написи: DVD-R 5.7 GB 120 min, містить 1 відеозапис із камери відео спостереження, розташованої за адресою: м. Житомир, проїзд Скорульського, 3, яка фіксує події, що відбувались 23.09.2019 року, залишено в матеріалах кримінального провадження.
Згідно вироку суду, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2019 року близько 13 год. 33 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення, переслідуючи корисливий мотив, прибув до тильної сторони будівлі офісу, що належить потерпілому ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються ніким не поміченими, шляхом вільного доступу, через відчинені двері проник до одного з приміщень вказаної будівлі, звідки таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_12 , а саме: зварювальний апарат TM «KAISER WELDINE NBC-200» вартістю 1515,87 гривень, болгарку ТМ «Ритм» синього кольору вартістю 716,45 гривень, болгарку виробництва СССР марки "ИЭ 10363.01" в корпусі чорного та сірого кольорів вартістю 421,23 гривень, а всього на загальну суму 2633,55 гривень, після чого з викраденим майно з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім цього, 22.11.2019 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_7 перебував в приміщенні церкви «Джерело життя» РО «Релігійна громада церкви євангельських християн баптистів «Джерело життя» м. Житомира» за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 42/7, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, що належить РО «Релігійна громада церкви євангельських християн баптистів «Джерело життя» м. Житомира», Церква «Джерело життя» м. Житомира.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, таємно, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в одній із кімнат зазначеної організації із шафи шляхом вільного доступу таємно викрав чуже майно, а саме:
- мікрофони марки «Rockwile CAD Audio CADLive D32», в кількості 3 шт. вартістю 1358 грн. 00 коп.,
- музичну колонку марки Multifuntional Digital MP3 Radio Speaker L- 088AM в корпусі синього кольору, вартістю 403 грн. 79 коп.,
- Led-лампу на сонячній батареї торговельної марки «GD-Light» модель «GD-652» чорного кольору, вартістю 277 грн. 62 коп.
В подальшому, утримуючи викрадено майно при собі, ОСОБА_7 місце вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив РО «Релігійна громада церкви євангельських християн баптистів «Джерело життя» м. Житомира», Церква «Джерело життя» м. Житомира матеріальної шкоди на загальну суму 2039 грн. 41 коп.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок Корольовського районного суду м. Житомира в частині призначеного покарання змінити та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі застосувавши вимоги ст.ст.75,76 КК України.
Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував думку потерпілого ОСОБА_11 , який не наполягав на суворій мірі покарання. Зазначив, що вказані злочини були вчинені до вироку Богунського районного суду від 02.12.2019 року та інших злочинів не вчиняв. Вказав, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Обвинувачений додатково зазначив, що вину в пред'явленому обвинуваченні він визнає в повному обсязі, як визнавав і в суді першої інстанції, в судовому засіданні суду першої інстанції йому було зрозуміло положення ст. 349 КПК України щодо скороченого порядку судового розгляду кримінального провадження щодо нього, а також обсяг можливого оскарження в такому випадку рішення суду, не дивлячись на те, що захисника в нього на той момент не було. При цьому обвинувачений уточнив, що просить вирок суду змінити в частині лише призначеного покарання та застосувати до нього положення ст. 75, 76 КК України, оскільки всі попередні суди призначали покарання з іспитовим строком.
Прокурор заперечила щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просила оскаржуваний вирок залишити без змін.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, думку та доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України вирок суду першої інстанції переглядається апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.185 КК України, за обставин, встановлених і викладених судом у вироку, обґрунтовано доказами, дослідженими у встановленому законом порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та ніким із сторін кримінального провадження не оспорюється.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.185 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.
Що стосується апеляційних доводів щодо невідповідності призначеного судом покарання, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Згідно з вимогами ст.50 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо неврахування судом 1-ї інстанції усіх обставин кримінального провадження та призначення попередніми судами покарання зі звільненням від його відбування, колегія суддів визнає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд дотримався загальних засад, передбачених ст.50, 65 КК України.
Так, при вирішенні питання даного питання судом першої інстанції враховано характер та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, які відносяться відповідно до ст.12 КК України до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів. Судом також враховано особу винного, який вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, однак при цьому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних аналогічних злочинів.
Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнав визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. При цьому обставин, що обтяжують , судом не встановлено.
Разом з тим, судом першої інстанції враховано досудову доповідь Житомирського районного відділу ДУ "Центр пробації" у Житомирській області, з якої вбачається, що орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.
Крім того, судом першої інстанції враховано й думку потерпілих, один з яких щодо призначення міри покарання поклалась на розсуд суду, а інший не наполягав на суворій мірі покарання.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо призначеного покарання, в апеляційній скарзі не наведено, в судовому засіданні апеляційного суду стороною захисту не надано.
Врахувавши всі зазначені у їх сукупності обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_7 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі, за правилами ч.ч.1,4 ст.70 КК України, яке буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень, та про відсутність підстав для застосування вимог ст.ст.69, 75 КК України, мотивувавши таке рішення.
Даних, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо призначеного покарання, а також свідчили про його явну несправедливість, та про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, за матеріалами кримінального провадження не встановлено, а доводи апеляційної скарги щодо таких обставин є безпідставними.
Враховуючи наведені вище обставини, характер вчинення ОСОБА_7 злочинів та дані, що його характеризують, колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги щодо пом'якшення ОСОБА_7 міри призначеного судом першої інстанції покарання.
З урахуванням наведеного, призначене обвинуваченому покарання є справедливим і співмірним заходом примусу з вчиненими злочинами та даними про особу обвинуваченого, що забезпечить виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що інкриміновані йому злочини він вчинив до вироку Богунського районного суду м. Житомира від 02.12.2019 року, на визначення виду та міри покарання жодним чином не впливають.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, які би тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження не допущено.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 06 серпня 2020 року щодо нього за ч.ч.2,3 ст.185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її ухвалення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому її копії.
Судді: