Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2446/20 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
24 грудня 2020 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сінченка А.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420, 40 грн.
Відповідно до постанови, 5 вересня 2020 року о 7 год. 05 хв. на 186 км автодороги "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський", в с. Зарічани Житомирського району та області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки "ВАЗ 21053", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху.
На постанову суду захисником Рябчуком І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та закриття провадження у справі.
Вказує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні 08.10.2020 року не був присутній, а копію рішення він отримав лише 30.10.2020 року.
Це призвело до того, що ОСОБА_1 не мав можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП України, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків.
Вважає, постанову суду незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та не повне з'ясування всіх фактичних обставин справи.
Зазначає, що суд не надав належної оцінки доказам, при цьому лише формально підійшов до встановлення обставин справи, що є наслідком необґрунтованого застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Вказує, що в порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» екіпаж працівників поліції не був забезпечений алкотестером.
Разом з цим, відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який наявний в матеріалах справи є фрагментарним, не інформативним не відображає візуальних ознак стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Звертає увагу суду, що автомобіль використовується ОСОБА_1 у робочих цілях і позбавлення права керувати ним ставить його у дуже скрутне становище, він не має можливості іншого способу заробітку для існування.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сінченка А.О. в підтримання доводів апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду є поважними, оскільки розгляд справи проводився у відсутність ОСОБА_1 , а копію постанови він отримав лише 30 листопада 2019 року, а тому строк на оскарження підлягає поновленню.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 199913 від 05.09.2020 року (а.с.1), висновком КУ «Обласного медичного спеціалізованого центру» Житомирської обласної ради щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння №820 від 05 вересня 2019 року (а.с.3), копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 768691 від 05.09.2020 року (а.с.5), а також відеозаписом з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, який підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.6).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння о 07 год. 25 хв. 05.09.2019 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 05 вересня 2019 року, оскільки він керував автомобілем в якому не працювали стоп сигнали, а також не працювали передбачені конструкцією замки дверей кузова. При спілкуванні з водієм були виявлені ознаки сп'яніння, ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд в медичному закладі.
В медичному закладі у ОСОБА_1 відібрана кров на вміст етанолу, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння № 820 від 05.09.2020 року - ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, від підпису у висновку відмовився.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має.
Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду та порушення його права на захист суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому особисто повістки про виклик до суду з печаткою пошти, яке повернулося до суду 22.09.2020 р., а тому суд за відсутності клопотання про відкладення вправі був розглянути відповідну справу у відсутність ОСОБА_1 .
Крім того, судом апеляційної інстанції було реалізовано його право на участь в розгляді справи, він надав пояснення, скористався правовою допомогою, вправі був заявити клопотання та подати нові докази на підтвердження своїх доводів.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Поновити захиснику Рябчуку Ігорю Валерійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Рябчука Ігоря Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук