Житомирський апеляційний суд
Справа №0603/2-751/11 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 84 Доповідач Шевчук А. М.
09 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №0603/2-751/11 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця
за апеляційними скаргами Ясінської Марини Володимирівни та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Понамарьової Катерини Віталіївни
на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року, яка постановлена під головуванням судді Вдовиченко Т.М. у м. Бердичеві,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просив:
- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Понамарьової Катерини Віталіївни щодо зробленого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26 листопада 2019 року у ВП №27120714 при примусовому виконанні виконавчого листа від 31 березня 2011 року №2-752, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з нього (скаржника) на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ј частини доходу на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів із урахуванням відрахувань із пенсії відповідно до розміру її нарахування у травні-червні 2019 року, з урахуванням погашення заборгованості в березні, квітні та липні 2019 року та відсутності заборгованості зі сплати аліментів із листопада 2016 року по березень 2017 року;
- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення 27 листопада 2019 року постанов, у яких неправильно зазначена сума заборгованості, та скасувати постанову від 27 листопада 2019 року про арешт майна боржника, а також постанови, зокрема, про тимчасове його обмеження:
1) у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості;
2) у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості;
3) у праві полювання до погашення заборгованості;
4) у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості;
- зобов'язати державного виконавця задовольнити його заяву про відрахування аліментів із його щомісячної пенсії в сумі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, незважаючи на те, що ця сума буде перевищувати 50% його пенсії.
Скаргу обґрунтовував тим, що 31 березня 2011 року Бердичівський міськрайонний суд ухвалив рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ј частини від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття. На підставі виконавчого листа від 07 червня 2011 року №2-572/11 відкрито виконавче провадження №27120714, яке передано для виконання до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області. Стверджує, що про заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 76 716,68 грн. йому стало відомо 28 листопада 2019 року, коли він одержав п'ять постанов державного виконавця Понамарьової К.В., зокрема про обмеження керування транспортними засобами, обмеження виїзду за межі України, обмеження у праві полювання, обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Із вказаним розміром заборгованості не погоджується, оскільки вважає, що заборгованість за аліментами станом на 01 серпня 2019 року у нього відсутня, а при нарахуванні заборгованості за період із травня по червень 2019 року державний виконавець штучно її завищила. Так, державним виконавцем не враховано заяву ОСОБА_2 від 12 квітня 2019 року у вищевказаний період про повернення та залишення без виконання виконавчого листа №2-752. Також розрахунок заборгованості від 26 листопада 2019 року вважає неправильним, оскільки помітка державного виконавця про отримання ним у період із листопада 2016 року по березень 2017 року доходу в доларах не відповідає дійсності. Вважає, що до відрахування з нього належить заборгованість за аліментами за період із вересня 2018 року по листопад 2019 року в сумі 24 740,97 грн.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьової К.В. щодо зробленого нею 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №27120714 розрахунку заборгованості зі сплати ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості, виходячи з офіційного та належним чином підтвердженого доходу боржника. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції у задоволеній частині, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначає, що задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд незаконно усунувся від обов'язку обчислити розмір заборгованості платника аліментів. Також не надано належної оцінки доказам державного виконавця, які підтверджують перетин ОСОБА_1 державного кордону України, змісту контракту його працевлаштування закордоном, банківським випискам про нарахування платнику аліментів заробітної плати, а також визнання ОСОБА_1 цих фактів.
Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьова К.В. також не погодилася з ухвалою суду першої інстанції. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати. Державний виконавець зазначає, що висновок суду першої інстанції про безпідставність нарахування заборгованості по сплаті аліментів за травень-червень 2019 року, виходячи з середньомісячної плати, не відповідає нормам закону та наявним в матеріалах справи доказам. Зокрема, згідно з розрахунком державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Осаулюк Н.В. від 02 серпня 2019 року в травні-червні 2019 року аліменти боржником не сплачувалися, інформація щодо отримання доходів у справі відсутня, виконавчий лист знаходився на виконанні у Бердичівському міськрайонному відділі ДВС. Правом на перерахунок аліментів за період відсутності доходу, передбаченим п.3 розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, ОСОБА_1 не скористався, а тому у вказаний період державним виконавцем при нарахуванні заборгованості по аліментах правомірно прийнято за основу середню заробітну плату працівника у Бердичівському районі в 2019 році. Щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 за період із листопада 2016 року по березень 2017 року, державний виконавець вказує на визнання скаржником факту його працевлаштування за кордоном у самій скарзі на дії державного виконавця. Крім того, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги відповідь ДП «В.ШІПС (Україна)» від 11 листопада 2019 року за №469 щодо укладення боржником контракту про працевлаштування закордоном від 01 листопада 2016 року строком на 6 місяців, а також відповідей Державної прикордонної служби від 29 серпня 2019 року за №0.184/31539/0/15-19 та від 11 жовтня 2019 за №0.184-36022/0/15-19 про перетин ОСОБА_1 кордону України 02 листопада 2016 року та у зворотному напрямі - 23 березня 2017 року. Вказані документи містяться у матеріалах виконавчого провадження. Державний виконавець принесла виконавче провадження у судове засідання, але суд першої інстанції навіть не оглянув матеріали виконавчого провадження та зробив висновок, який не ґрунтується на обставинах справи та нормах права. Надходження на банківський рахунок коштів в розмірі 15 024,50 доларів США в спірний період підтверджується банківською випискою, але ОСОБА_2 не мала можливості розпоряджатися цими коштами. Щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 за період із грудня 2018 року по лютий 2019 року, суд не звернув уваги, що скаржником ОСОБА_1 не заперечується наявність заборгованості у даний період. Також, задовольнивши скаргу ОСОБА_1 , суд незаконно зобов'язав державного виконавця здійснити перерахунок. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі отриманих відомостей. Відомості наявні у виконавчому провадженні.
18 вересня 2020 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Даний відзив повертається заявнику без розгляду, оскільки не містить підпису особи, яка його подала.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем Понамарьовою К.В. не встановлено джерел і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, а тому дійшов висновку про порушення державним виконавцем норм чинного законодавства при складенні розрахунку заборгованості за період із листопада 2016 року по березень 2017 року. Крім того, розмір заборгованості ОСОБА_1 за період із травня по червень 2019 року, розрахований виходячи з середньомісячної заробітної плати за 2 квартал 2019 року, визнано неправомірним у зв'язку з постановою державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області Капустинської Т.С. від 24 червня 2019 року про звернення стягнення на пенсію божника ОСОБА_1 .
Керуючись засадами диспозитивності, апеляційний суд не перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у відмовній частині, тобто в частині відмови у скасуванні постанов державного виконавця про накладення арешту на майно боржника та обмеження його прав, оскільки у цій частині вона фактично не оскаржується державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьовою К.В., а також стягувачем.
Розглянувши апеляційні скарги в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд доходить висновку, що вони підлягають до задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2011 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частки від доходу на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 04 листопада 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, аніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.6 -7 т.1).
08 червня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції Загребіною Н.М. відкрито виконавче провадження ВП № 27120714 із виконання виконавчого листа №2-752, виданого 31 березня 2011 року Бердичівським міськрайонним судом про стягнення аліментів (а.с.18,88 т.1).
12 квітня 2019 року виконавчий лист №2-752 повернутий стягувачу ОСОБА_2 за її заявою від 12 квітня 2019 року на підставі п.1 частини першої ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.90 т.1). Проте, постановою начальника відділу ДВС від 25 квітня 2019 року з посиланням на положення абзацу 4 частини третьої ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» вищевказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу скасована у звязку з тим, що ОСОБА_2 відізвала свою заяву про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.92 т.1).
24 червня 2019 року постановою державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області Капустинською Т.В. у виконавчому провадженні №27120714 звернуто стягнення на доходи (пенсію) ОСОБА_1 у УПФУ з 01 травня 2019 року (а.с.91 т.1). Слід було здійснювати відрахування в розмірі по ј частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Згідно з постановою від 05 серпня 2019 року матеріали виконавчого провадження №27120714 передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.94-96 т.1) та 12 серпня 2019 року прийнято на виконання до провадження державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьової К.В. (а.с.89 т.1).
Відповідно до довідки Бердичівського міськрайонного відділу ДВС від 02 серпня 2019 року за №31058 заборгованість ОСОБА_1 по виконавчому листу №2-752/11 станом на 01 серпня 2019 року відсутня (а.с.25-27 т.1).
Згідно розрахунку відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №27120714 за виконавчим листом №2-752 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 26 листопада 2019 року становить 76 716,68 грн. У примітці вказано, що з листопада 2016 року по березень 2017 року та з грудня 2018 року по лютий 2019 року боржник отримував дохід в доларах США, який приховував, але був встановлений державним виконавцем у листопаді та вересні 2019 року. Із травня по червень 2019 року доходів не було, самостійно аліменти боржник не сплатив, а тому аліменти нараховані, виходячи із середньомісячної заробітної плати за 2 квартал 2019 року по Бердичівському району. Розрахунок містить відмітку про те, що у звязку із складанням даного розрахунку, який проведений з урахуванням усіх доходів, отриманих (які можливо було встановити) боржником ОСОБА_1 та сум сплачених аліментів/стягнутих виконавцем за період із серпня 2011 року по листопад 2019 року всі попередні розрахунки заборгованості, складені державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу ДВС вважаються недійсними або такими, що втратили чинність (а.с.9-11 т.1).
27 листопада 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьовою К.В. у межах виконавчого провадження №27120714 винесено наступні постанови: про арешт майна ОСОБА_1 у зв'язку з його заборгованістю зі сплати аліментів у сумі 76 716,68 грн, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання до погашення заборгованості; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості (а.с.12-16 т.1);
Згідно з повідомленням №32/17799 від 26 листопада 2019 року державним виконавцем Понамарьовою К.В. у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-752 внесено відомості про боржника ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників (а.с.17 т.1).
Матеріали справи містять заяви ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Житомирській області та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьової К.В. від 05 грудня 2019 року про відрахування з його пенсії аліментів в сумі не меншій 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 28, 29 т.1).
Відповідно до частин першої та другої ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерел і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Разом із тим, довідкою Державної прикордонної служби від 21 серпня 2019 року №3.2/11682 підтверджується обставина, що ОСОБА_1 02 листопада 2016 року виїжджав з України та в'їхав 23 березня 2017 року (а.с.61-62 т.1).
Водночас у матеріалах виконавчого провадження міститься довідка ДП "В.ШІПС (Україна)" від 11 листопада 2019 року, одержана на вимогу державного виконавця Понамарьової К.В., зі змісту якої слідує, що за останніх три роки ОСОБА_1 за посередництвом Компанії у працевлаштуванні за кордоном було укладено один контракт від 01 листопада 2016 року про працевлаштування та надано копію контракту на 6 місяців з базовою ставкою нарахування заробітної плати 1 357 доларів США.
На запит державного виконавця ТзОВ «Найкі Шипінг Одеса» повідомило 12 березня 2019 року, що ОСОБА_1 стоїть на обліку в даній морській агенції на посаді «Вахтового помічника капітану».
Отже, матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що ОСОБА_1 перебував за кордоном з метою працевлаштування та отримував дохід, а тому перерахунок державного виконавця Понамарьової К.В. за період із листопада 2016 року по березень 2017 року є коректним та відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки державним виконавцем встановлено джерело і розмір заробітку (доходу) платника аліментів, який останній одержав за кордоном, але приховав.
Також обґрунтованими є доводи апеляційних скарг про помилковість висновків суду першої інстанції відносно заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період із травня по червень 2019 року.
Згідно з розрахунком державного виконавця, що міститься в матеріалах виконавчого провадження, ОСОБА_1 має заборгованість за аліментами за період із травня по червень 2019 року.
Так, згідно з повідомленням ГУ ПФУ в Житомирській області від 02 травня 2019 року №8053/03 із пенсії ОСОБА_1 повністю проведено утримання аліментів на користь ОСОБА_2 по 30 квітня 2019 року, а з 01 травня 2019 року утримання аліментів припинено (а.с.23 т.1).
Окрім того, на запит державного виконавця від 06 травня 2019 року №14/27120714 ТзОВ «Найкі Шипінг Одеса» 23 травня 2019 року повідомило, що ОСОБА_1 відпрацьовано один контракт в період із 19 листопада 2018 року по 29 січня 2019 року. На даний момент відомостей про працевлаштування останнього підприємство не має.
За положеннями норми частини четвертої ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пункт 3 розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, передбачає, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Матеріали виконавчого провадження не містять доказів на підтвердження добровільного погашення заборгованості за спірний період із травня по червень 2019 року.
Отже, розрахунок державного виконавця заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у період із травня по червень 2019 року є правильним та таким, що складений з додержанням вимог закону.
За таких обставин, дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьової К.В. у виконавчому провадженні №27120714 носять законний характер, у зв'язку з чим ухвала Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області підлягає скасуванню у задоволеній частині із ухваленням у цій частині нового судового рішення, яким відмовляється ОСОБА_1 у визнанні дій державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів неправомірними та зобов'язанні здійснити перерахунок заборгованості.
Окрім того, зобов'язуючи державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, суд першої інстанції не врахував положення частини третьої ст.195 СК України, за якими розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Отже, якщо суд першої інстанції і дійшов висновку, що заборгованість обчислена неправильно, то зобов'язаний був сам обчислити розмір заборгованості, а не покладати цей обов'язок на виконавця, який розмір заборгованості обчислив.
ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є особою з інвалідністю другої групи та ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Понесенні скаржниками витрати на сплату судового збору за подання апеляційних скарг належить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що відповідає положенням ст.141 ЦПК України (а.с.5 т.1).
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Понамарьової Катерини Віталіївни задовольнити.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року в задоволеній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у визнанні дій державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів неправомірними та зобов'язанні здійснити перерахунок заборгованості.
Компенсувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. та відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 43316784; м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд.91) судовий збір у розмірі 2 102 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 24 грудня 2020 року.