Справа № 161/15315/20 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.
Провадження № 22-ц/802/1335/20 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А.
28 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Шевчук Л.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва - Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області -Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2020 року,
ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ТзОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва - Клименко Р.В., приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області - Колейчик В. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. щодо стягнення з нього на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 41 067, 25 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2020 року дану цивільну справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є м. Луцьк, оскільки він, як боржник зареєстрований в АДРЕСА_1 , а відтак в силу вимог ч. 12 ст. 28 ЦПК України дана справа підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи апеляційним судом здійснено без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи дану цивільну справу Шевченківському районному суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що місцем виконання спірного виконавчого напису є м. Луцьк або Луцький район, а тому позивач позбавлений права звертатись з даним позовом за альтернативною підсудністю. З огляду на те, що місцезнаходження юридичної особи ТзОВ «Вердикт Капітал» є м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, а тому дана цивільна справа в силу вимог ст. 27 ЦПК України підсудна саме Шевченківському районному суду м. Києва.
Такі висновки суду зроблені з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування даної ухвали.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з положенням ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
За загальним правилом ч. 1 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у ч. 12 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Тлумачення ст. 27,28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу(ч. 16 ст. 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Позивач у цій справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області за місцем реєстрації свого проживання у м. Луцьку Волинської області.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії паспорта громадянина України, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає : АДРЕСА_1 ( а.с. 16).
Позов ОСОБА_2 подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.20 ст. 28 ЦПК України. А тому доводи суду першої інстанцшї про те, що позивачем не надано доказів що місцем виконання спірного виконавчого напису є м. Луцьк або Луцький район є хибними та такими, що не узгоджуються з вимогами ч. 2 ст. 24 ЗК «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, не врахував приписів ч. 12 ст.28 ЦПК України та ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», передчасно дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна даному суду.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, що в розумінні вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2020 року в даній справі скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва - Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області - Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: