Справа № 158/2178/20 Провадження №11-сс/802/712/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
24 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
представника володільця
майна - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника володільця майна - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року (ЄРДР №12020030100000578),
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, що було вилучене під час проведення огляду місця події від 03.09.2020, а саме: автомобіль «Меrcedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , яким користувався ОСОБА_11 та велосипед марки «Bentucer», який належить ОСОБА_12 та заборонено відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник володільця автомобіля подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, належних та допустимих доказів для накладення арешту майна в матеріалах справи немає. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого скасувати.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника володільця майна, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав, міркування прокурора та слідчого, які заперечили доводи скарги, при цьому слідчий повідомив, що всі експертизи проведені, окрім того, потерпілий претензій матеріального та морального характеру не має, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, поряд з іншими обставинами, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону не в повній мірі.
Згідно витягу ЄРДР №12020030100000578 від 04.09.2020 вбачається, що проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
З матеріалів справи встановлено, під час проведення огляду місця події, були виявлений та вилучений автомобіль, який підтверджує обставини вчинення розслідуваного правопорушення та являється речовим доказом.
Вилучений автомобіль відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
В силу п.1 ч.9 ст.100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
В силу ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Прокурором та слідчим не доведено, що заборона користування майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, необгрунтовано наклав арешт, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати, та, у відповідності до вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відмова в клопотанні в частині користування майном тягне його негайне повернення, як це передбачено ч. 3 ст. 173 КПК України.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року в частині заборони користування автомобілем «Меrcedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , скасувати.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 в частині заборони користування автомобілем «Меrcedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , відмовити.
В решті ухвалу слідчого судді залиши без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді