Справа № 761/1813/20
Провадження № 2/761/3908/2020
15 квітня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу,
У січні 2020 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі по тексту - позивач, М(Т)СБУ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути на свою користь з відповідача суму завданої майнової шкоди у розмірі 41 206,79 грн та витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2018 року в м. Києві по вул. Борщагівська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Honda», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
В результаті ДТП автомобіль «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.07.2018 року відповідача визнано винним в порушення ПДР України, що призвело до вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідач на момент скоєння ДТП не мала чинного Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим позивач 19.09.2018 року виплатив на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 41 206,79 грн. Вказана виплата була здійснена на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 18.07.2018 року та Звіту від 13.07.2018 року про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу. При цьому, з метою досудового врегулювання спору, 21.11.2019 року позивачем направлялась на адресу відповідача претензія щодо компенсації фактично понесених позивачем витрат по відшкодуванню шкоди. Однак вказана вимога залишилась поза увагою.
З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив його задовольнити в повному обсязі.
05.02.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копія ухвали від 05.02.2020 року була направлена судом на адресу місця реєстрації відповідача, та повернулась до суду з відміткою «за закінченим встановленого строку зберігання» в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 06.04.2018 року в м. Києві по вул. Борщагівська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Honda», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.07.2018 року відповідача визнано винним в порушення ПДР України, що призвело до вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, вказаною постановою також встановлено ту обставину, що результаті цієї ДТП автомобіль «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.
Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП застрахована не була, що підтверджується Витягом з Централізованої бази даних М(Т)СБУ щодо визначення статусу полісу та страховика.
18.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з Повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування від 06.04.2018 року.
З метою визначення розміру завданої шкоди транспортному засобу «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 , позивачем залучено суб'єкта оціночної діяльності фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 для про ведення відповідного дослідження.
Судом встановлено, що вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням фізичного зносу складових становить 41 206,79 грн, що підтверджується Звітом від 13.07.2018 року про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «Nissan almera», д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно Наказу М(Т)СБУ від 17.09.2018 року №8750, позивачем прийнято рішення про виплату потерпілій особі - ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 41 206,79 грн.
18.09.2018 року вказані кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується Платіжним дорученням № 993329 від 18.09.2018 року.
Так, позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування завданої матеріальної шкоди, разом з тим вказана вимога була залишена відповідачем поза увагою.
Так, згідно п. а ст. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
При цьому, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У відповідності до п. 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» М(Т)СБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
При цьому, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, при цьому позивачем, здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, у останнього виникло право регресної вимоги до особи, що завдала шкоду, а тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим поданий позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921, 00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 22, 36, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (дані: код ЄДРПОУ - 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) майнову шкоду у розмірі 41 206,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України /дані: код ЄДРПОУ - 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8/ судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 921 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: