Справа № 761/11891/20
Провадження № 2/761/5436/2020
(заочне)
08 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Валовій Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом:
позивач: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (код ЄДРПОУ 14361575, місцезнаходження: 01024, м. Київ. вул. Пушкінська, 42/4),
відповідач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення заборгованості,
встановив:
В квітні 2020 року представник Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі - позивач, кредитор, банк) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, позичальник), про стягнення 260 011,56 грн. заборгованості за комплексним договором №10/1105093 від 23 серпня 2018 року, яка утворилася станом на 06 квітня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено комплексний договір №10/1105093 (надалі - кредитний договір), згідно п. 1.1. якого відповідачу було надано кредит в сумі 287 780,00 грн., строком з 23 серпня 2018 року до 22 серпня 2023 року зі сплатою 5 відсотків річних та комісійної винагороди в розмірі 1,7% в місяць від суми кредиту. Кредит надавався позичальнику для погашення заборгованості за Комплексний договір №9/1105093, укладений між позичальником та банком 27 березня 2018 року, відповідно до якого позичальнику було видано кредит на суму 360 000,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор видав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №REF2099512 від 23 серпня 2018 року (про перерахування і 5202,00 грн.) та № REF2099512 від 23 серпня 2018 року (про перерахування 276 803,59 грн.) та № REF2099512 від 23 серпня 2018 року (про перерахування 572,41 грн.).
Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, що в загальному розмірі, станом на 06 квітня 2020 року, становить 260 011,56 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, згідно якої він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Крім того, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
З'ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено комплексний договір №10/1105093 (а.с. 13).
Відповідно до п. 1.1. договору, банк надає позичальнику кредит у сумі 287782,00 грн., з 23 серпня 2018 року до 22 серпня 2023 року включно. Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно, в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту, як день повернення кредиту, згідно додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною (а.с. 13).
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, Кредит надавався позичальнику для погашення заборгованості за Комплексний договір №9/1105093, укладений між позичальником та банком 27 березня 2018 року, відповідно до якого позичальнику було видано кредит на суму 306 000,00 грн. (а.с. 13).
На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор видав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №REF2099512 від 23 серпня 2018 року (про перерахування 5202,00 грн.) та № REF2099512 від 23 серпня 2018 року (про перерахування 276 803,59 грн.) та № REF2099512 від 23 серпня 2018 року (про перерахування 572,41 грн.), на загальну суму - 287780,00 грн. (а.с. 22-25).
Відповідно до п.1.3.1. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (проценти) щомісячно, в розмірі 5,00 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з надання кредиту (для списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором, а також комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,7 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. договору (п.1.3.2 кредитного договору) (а.с. 13).
Отже, враховуючи приписи п. 1.1.-1.3, 2.2. кредитного договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати платежі за кредитом, нараховані проценти та комісію щомісячно до 23 числа кожного місяця.
Відповідно до п.3.1. кредитного договору у разі порушення строку оплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу. У зв'язку із простроченням відповідачем платежів за кредитним договором, позивачем станом на 03 квітня 2020 року нараховано 1619,98 грн. пені.
Як вбачається із доданої виписки по кредитним рахункам та розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, станом на 06 квітня 2020 року утворилась заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 260 011,56 грн., яка складається із:
200 666,15 грн. - строкової заборгованості за кредитом;
18 008,98 грн. - простроченої заборгованості за кредитом;
364,46 грн. - нарахованих відсотків;
5 202,00 грн. - нарахованої комісії;
3 664,08 грн. - прострочених відсотків;
30 485,91 грн. - простроченої комісії;
1 619,98 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.627 ЦК України сторони є вільні в укладенні договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Крім того, положеннями статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 06 квітня 2020 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 260 011,56 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, зазначені в позові обставини не спростував, не надав доказів того, що сума заборгованості є меншою чи взагалі відсутня.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення Відповідачем прав Позивача, а саме неналежне виконання Відповідачем умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 260 011,56 грн.
Відповідно до платіжного доручення №901698 від 09 квітня 2020 року позивачем сплачено 3900,17 грн. судового збору (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати потрібно покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 611, 624, 625, 626, 634, 1054, ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (код ЄДРПОУ 14361575, місцезнаходження: 01024, м. Київ. вул. Пушкінська, 42/4) до ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 260 011 (двісті шістдесят тисяч одинадцять) гривень 56 копійок заборгованості за кредитним договором №10/1105093 від 23серпня 2018 року, яка утворилася станом на 06 квітня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 3900 (три тисячі дев'ятсот) гривень 17 копійок витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: