Справа № 761/12626/20
Провадження № 1-кп/761/2281/2020
16 грудня 2020 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2020 року за №12020100100000728
за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100000728 від 23 січня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою від 29 жовтня 2020 року строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 15 листопада 2020 року, включно.
Суд, розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, виходить з такого.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а отже наявні визначені ст.177 КПК України ризики, які не змінилися та не зменшилися, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, може переховуватись від суду, чинити вплив на свідків в кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав думку прокурора та просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки прокурором не обґрунтовано існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на думку захисника, є припущеннями. Крім того, зазначив, що дослідженні докази в кримінальному провадженні свідчать про відсутність у ОСОБА_8 умислу на вбивство потерпілого. Просив врахувати, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, та обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з підстав наведених захисником. Просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 331 КПК України на суд покладений обов'язок, незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого двомісячного строку тримання обвинуваченого під вартою повторно розглянути питання доцільності дії цього запобіжного заходу.
За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою має право скасувати, змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Під час досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України у разі вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК України судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.
З наведеного витікає, що вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Керуючись вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, враховуючи, що 27 грудня 2020 року спливає двомісячний строк з дня продовження дії існуючого запобіжного заходу, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_8 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 13 лютого 2021 року.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 суд бере до уваги, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, не працює, не займається суспільно корисною працею, матеріали провадження не вказують на наявність захворювань у обвинуваченого, які б унеможливлювали його тримання під вартою, що дає суду достатні підстави вважати, що останній може ухилитися від суду, чинити вплив на свідків в кримінальному провадженні.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про що свідчать встановлені обставини та дані, що характеризують його особу, тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.
За таких обставин суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 але на строк, що не перевищує двох місяців.
На підставі викладеного,керуючись ч.3 ст. 331 КПК України,суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, на два місяці, тобто до 13 лютого 2021 року, включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3