Справа № 761/42273/20
Провадження № 2-з/761/1479/2020
28 грудня 2020 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що 16.12.2020 р. приватним нотаріусом Меженською К.С. вчинено виконавчий напис №2670, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 84291,70 грн. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Чучковим М.О. Так, невжиття заходів забезпечення майбутнього позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав, за захистом яких він планує звернутись до суду, оскільки на даний час вчиняються активні виконавчі дії щодо виконання документу, який буде предметом спору. Так, в рамках виконавчого провадження було описано та арештовано автомобіль «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить заявнику.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Крім того, ч.3 ст.150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Згідно вимог п.4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
Зі змісту заяви про забезпечення позову і матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав вказану заяву до подання позову саме до Шевченківського районного суду м.Києва про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з доданих документів, то 16.12.2020 р. приватним нотаріусом Меженською К.С. вчинено виконавчий напис №2670 щодо ОСОБА_1 , який перебуває на виконанні в приватного виконавця Чучкова М.О. (виконавче провадження №63980621)
Зважаючи на майбутній предмет позовних вимог, вчинення виконавчих дій на підставі спірного виконавчого напису може значно ускладнити розгляд справи, а тому заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди потенційному відповідачу, а також відсутність обставин визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,- задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. від 16.12.2020 року за №2670 щодо звернення стягнення на автомобіль «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Дані про стягувача:
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Дані про боржника:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, адреса м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 1 (один) рік.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов