Справа № 757/42265/20-а
Провадження № 2-а/761/529/2020
23 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглядаючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління /інспекції/ з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ясинецького Олександра Анатолійовича (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
24 вересня 2020 року позивач звернувся із вказаним позовом до Печерського районного суду м. Києва, в якому просить:
1.Визнати дії Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління /інспекції/ з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ясинецького Олександра Анатолійовича протиправними та скасувати постанову серії АС №0000016179 від 25 липня 2020 року.
2.Визнати дії Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління /інспекції/ з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ясинецького Олександра Анатолійовича протиправними та скасувати акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 25 липня 2020 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року адміністративний позов передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Матеріали справи надійшли до Шевченківського районного суду м. Києва 14 грудня 2020 року та передані до провадження судді Саадулаєва А.І. 18 грудня 2020 року.
Однак, вивчивши подану заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суддя враховує висновки про застосування норми права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18).
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» (№3674-VI). Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платник, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом №3674-VI.
Прийняття Закону №3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
У вказаній постанові від 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн. на рахунок за реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37995466; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача МФО: 899998; рахунок отримувача: UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги то, у разі підтримання вказаних позовних вимог, позивачу потрібно сплатити 840,80 грн. судового збору.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Так, відповідно до частини другої вказаної статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 КУпАП .
Відповідно до указаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною другою статті 291 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №686/28291/19 (адміністративне провадження №К/9901/9853/20, реєстраційний номер рішення 89793118), зробленого на основі аналізу норм ст. 289 КУпАП і ч.2 ст. 291 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з'ясувати дату отримання цієї постанови. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.01.2020 в справі №755/7433/19.
Однак із наданих позивачем матеріалів справи випливає, що постанова, яку оскаржується, була винесена 25 липня 2020 року, позовна заява була направлена до суду засобами поштового зв'язку 24 вересня 2020 року, що вимагає від суду встановити дату вручення постанови. Оскільки позовна заява не містить відповідної інформації, при усуненні недоліків позовної заяви, позивачу також необхідно зазначити таку інформацію із наданням відповідних доказів.
Крім цього, суддя вважає за необхідне також, з урахуванням висновків Верховного Суду про застосування норми права, викладеними у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17, реєстраційний номер рішення 91642924, від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 запропонувати відповідачу залучити належного відповідача - Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та додати копії позовної заяви з додатками.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 49, 79, 159, 162-165, 171, 173, 175, 179 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління /інспекції/ з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ясинецького Олександра Анатолійовича (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: