Справа № 761/34746/19
Провадження № 2/761/2111/2020
(заочне)
30 червня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариство «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ про звільнення майна з-під арешту, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ про звільнення майна з-під арешту, у якому просив звільнити з під арешту нерухоме майно, яке належить АТ «Укрсоцбанк», а саме квартиру загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений: 13.11.2017 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, винесено постанову, якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 №54984095 від 13.11.2017 року, номер запису про обтяження 30585795.
Позовні вимоги мотивує тим, що 04 липня 2008 року ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» уклали кредитний договір №10-29/7762 за умовами якого, відповідач отримав кошти в сумі 131 750,00 доларів США. Також 04 липня 2008 року між сторонами було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Через систематичне невиконання боржником умов кредитного договору Банк розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. 05 березня 2019 року право власності на майно було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк». Згодом позивачу стало відомо, що 13 листопада 2017 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про накладення арешту на майно відповідача №54984095 від 13.11.2017 року, якою було накладено арешт на квартиру загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .За таких обставин, на даний момент арешт майна власника порушує право заявника на вільне використання своєю власністю, що в свою чергу суперечить загальним засадам володіння особою майном, на підставі чого останній звернувся до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі.
06 лютого 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про заміну сторони правонаступником в порядку статті 55 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 07 лютого 2020 року у справі було замінено позивача у справі за №761/34746/19 з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Альфа-Банк», оскільки до останнього перейшло право вимоги та вказаний банк набув обов'язки боржника за вимогами кредиторів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до слухання по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справу без участі представника позивача, відповідно до якого позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Третя особа у судове засідання своїх представників не направив, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 04 липня 2008 року ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» уклали кредитний договір №10-29/7762 за умовами якого, відповідач отримав кошти в сумі 131 750,00 доларів США.
04 липня 2018 року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було також укладено Іпотечний договір №10-29/2738 відповідно до якого іпотекодавець передає Іпотекодержателю у якості виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту №10-29/7762 від 04 липня 2008 року, нерухоме майно, що придбане Іпотекодавцем за кредитні кошти, а саме квартиру АДРЕСА_2 .
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №158836144 встановлено, о власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта внесено номер запису про обтяження 30585795 від 13.11.2017 Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про арешт майна №54984095.
10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа- Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року (п. 1.1. рішення).
Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).
Згідно підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку- правонаступника. Банк-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі пор а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за передані, зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 ста 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3. Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває в прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у то: числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів Згідно п. 1 Передавального акту від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації' шлях приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «АЛЬФА_БАНК». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків А «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера А «Укрсоцбанк» а саме з 15.10.2019 року.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
У ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.
При цьому, у ч. 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про іпотеку» - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 зазначеного Закону: у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки; пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
За вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За ч. 2 цієї ж статті власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За умовами ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності має розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/4772/17.
Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право позивача на реалізацію та задоволення свої вимог шляхом реалізації свого права звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання іпотекодавця за договором кредиту, оскільки виникли після зареєстрованої в порядку іпотеки.За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, а відтак поданий позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.ст.261, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, -283, 353 ЦПК України,-
Позовну заяву Акціонерного товариство «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ про звільнення майна з-під арешту - задовольнити у повному обсязі.
Звільнити з під арешту нерухоме майно, належне АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ - 00039019, а саме: квартиру загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений: 13.11.2017 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, винесено постанову, якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 №54984095 від 13.11.2017 року, номер запису про обтяження 30585795.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариство «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Акціонерне товариство «Альфа-Банк», адреса місця знаходження - 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ - 00039019,
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), адреса місця знаходження: 04032, м. Київ, вул.. Саксаганського, буд. 110 код ЄДРПОУ - 34967593.
Суддя: