Справа № 761/4385/20
Провадження № 2-з/761/1362/2020
09 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л..
при секретарі Загірній Л.П.,
розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову по справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжя,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжя.
Представником позивача за зустрічним позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 186,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1319203380000, номер запису про право власності № 24422520 та заборонити її відчудженння; Заборонити Відповідачу ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у користування (оренду, позичку тощо) спірного спільного майна подружжя, а саме Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 186,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1319203380000, номер запису про право власності № 24422520.
Заява мотивована тим, що 01 грудня 2017 року було зареєстровано шлюб між Позивачем та Відповідачем про що Шевченківським районним у місті Києві відділом реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 01 грудня 2017 року складено відповідний актовий запис № 2423, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 01 грудня 2017 року. Але спільне життя між Позивачем та Відповідачем не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. За час перебування у шлюбі Позивачем та Відповідачем набуто спільне майно, а саме чотирикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 186,7 кв.м., машиномісце АДРЕСА_3 . Загальна ринкова вартість спірного спільного майна подружжя на день звернення до суду становить 8 540 404,19 грн. Недоброчесністю ОСОБА_1 , який, скориставшись довірою майбутньої дружини, висунув вимоги щодо забезпечення рівноправних стосунків у шлюбі у зв'язку з чим 15 листопада 2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено два договори про відступлення прав вимоги, відповідно до яких до відповідача переходили майнові права на паркомісце АДРЕСА_3 та 1/2 квартири АДРЕСА_1 у тому ж будинку. Укладенням 17.01.2018 р. договору купівлі-продажу на підставі якого ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_1 , а право власності на паркомісце АДРЕСА_3 зареєстрував за собою 16.11.2017 р. Фактичним припиненням шлюбних відносин 20 червня 2019 року, коли ОСОБА_1 повідомив про намір розірвати шлюб, після чого залишив квартиру і переїхав до свого приватного будинку АДРЕСА_2 . 18 листопада 2019 року, Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , розуміючи, що предметом позову є поділ спільного майна, зокрема окрім квартири АДРЕСА_1, також машиномісце АДРЕСА_3 яке знаходиться в цьому ж будинку за вказаною адресою, здійснив фактичне відчуження машиномісця АДРЕСА_3 на користь третьої особи, цілком усвідомлюючи, що воно було придбано за особисті грошові кошти Позивачки ОСОБА_2 та було предметом судового спору в суді. Оскільки, Відповідач є співвласником цього майна, то Позивач за зустрічним позовом має обґрунтовані підстави вважати, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки Відповідач може здати майно (його частину) в оренду (користування) або подарувати третім особам. У подальшому, у випадку задоволення позову, у випадку невжиття заходів забезпечення позову та вчиненням Відповідачем певних дій, Позивач може стикнутись з необхідністю виселення третіх осіб, які не є членами його родини, визнанням договорів купівлі-продажу чи дарування чи оренди недійсними тощо, що матиме негативні наслідки як для Позивача так і його малолітніх дітей.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Предметом розгляду даної справи є поділ спільного майна подружжя, а саме квартири, що знаходиться у АДРЕСА_1 , машиномісце АДРЕСА_3 та автомобіль марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року (справа № 183/5864/17-7), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд не вважає обґрунтованими доводи заявника щодо утруднення або неможливості виконання рішення суду щодо поділу майна у разі не застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем.
Також суд приймає до уваги, що представником ОСОБА_2 не додано доказів щодо можливих недобросовісних дій відповідача.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову по справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжяз алишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: