Справа № 761/30348/20
Провадження № 3/761/7384/2020
13 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мальцев Дмитро Олександрович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
орган (посадова особа), який склав протокол: Відділ адміністративної практики УПП у м.Києві;
стаття, за якою складено протокол: ст. 44-3 КУпАП;
особа, відносно якої складено протокол: ОСОБА_1 ;
рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
громадянство: Україна;
місце роботи, посада: адміністратор хостелу;
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАБ №337306, 07.09.2020 о 22 год. 20 хв. АДРЕСА_2, гр. ОСОБА_1 -адміністратор хостелу «ФОП ОСОБА_2 » чим, порушила потсанову КМУ №641 від 22.07.2020р. зі змінами та доповненнями постанови КМУ №760 від 26.08.2020, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_3 не з'явилась, повідомлена належним чином, належним свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнала, з викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення погодилась.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 7 Розпорядження № 58 від 22.06.2020 (Про внесення змін до розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії "Медико-біологічні НС" код 20713 "Надзвичайна ситуація, пов'язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб" від 23 травня 2020 року N 47), Працівники закладів громадського харчування в тому числі ті, які видають замовлення та здійснюють розрахунок, повинні бути одягнені в медичну маску або респіратор, окуляри (або захисний екран між працівником та відвідувачем при видачі замовлень на виніс) та одноразові рукавички).
Як вбачається з поданих матеріалів, єдиними доказами інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення є складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом і не являється безперечним доказом вини правопорушника. Свідки при складанні протоколу дільничим не залучалися, Жодних пояснень свідків щодо порушень ОСОБА_1 . правил встановленого карантину надано не було. Надані на підтвердження вини ОСОБА_1 ксерокопії фотознімків не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази, оскільки відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки щодо місця та часу їх виготовлення.
Водночас, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, у відповідності із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, у постанові від 29 квітня 2020 року у адміністративній справі № 161/5372/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правові висновки, згідно яких роз'яснив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Отже, суб'єктивна думка поліцейского, який є зацікавленою особою, за відсутності інших доказів, не може свідчити про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За вказаних обставин судом не встановлено жодного прямого доказу, та який на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що остання вчинила правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 44-3, 184, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Суддя: