Справа № 761/31245/20
Провадження № 3/761/7603/2020
06 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Дмитро Олександрович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
орган (посадова особа), який склав протокол: ГУ ДПС у м. Києві ДПС України
стаття, за якою складено протокол: ч. 1 ст. 155-1 КУпАП;
особа, відносно якої складено протокол: ОСОБА_1 ;
рік народження:- ;
громадянство: Україна;
місце роботи: ТОВ «СОЛО ФУДС» - директор;
місце проживання: АДРЕСА_1 ;
17.08.2020 о 13 год. 26 хв. в м. Києві, вул. Хрещатик, 12-А, в приміщенні кафе, гр. ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого порядку проведення розрахунків - проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на підакцизний товар, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився, судом вживались заходи щодо належного повідомлення останнього про дату, час та місце проведення судового засідання.
Наведене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи. Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, при вирішені питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що останній не подавав до суду жодних клопотань про витребування доказів, виклик свідків з викладенням своїх міркувань щодо законності складеного відносно нього протоколу. Таких відомостей немає і в документах, доданих до протоколу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, вважаю, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження про адміністративні правопорушення є зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Суд відповідно до вимог ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року при розгляді справ застосовує Конвенцію та практику цього суду як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» зазначив, що Український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Також цей суд у справах «Малофєєва, Карєлін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право редактувати її, а також не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення право на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 11 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операціїв готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної під категорії згідно зУКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення № 244 від 18 лютого 2020 року, посадовою особою не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що не має даних в який період часу проводяться розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для під акційних товарів, також у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки долучений до матеріалів справи Акт фактичної перевірки від 15 вересня 2020 року, не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку із тим, що Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок оскарження в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) посадовою особи податкового органу, у випадку, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, однак з огляду на вимоги ст. 280 КУпАП, посадовою особою податкового органу не надано будь-якого підтвердження обставин того, чи скористався ОСОБА_1 , наданим Податковим кодексом України, правом на оскарження рішення податкового органу, оскільки з'ясування цих питань має істотне значення для правильного вирішення справи та могло б свідчити про належне встановлення обставин порушення посадовою особою податкового законодавства.
Крім того, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому. Обов'язок доведення наявності в діях правопорушника складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення.
Також протокол складено 18.02.2020 року , а датою вчинення правопорушення зазначено 18.08.2020 року.
Допущенні посадовою особою ДФС порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративні правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті, з'ясування її обставин та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, у суду не має можливості встановити факт вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, з огляду на вищевикладене, а також те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано неналежним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити - за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Суддя: