Провадження № 2/760/5585/19
Справа № 760/13857/19
про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2019 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Нова інформація», засновник і видавець Gazeta.ua, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
встановив:
Позивач звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, в якому просить:
- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет за посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_2
та
ІНФОРМАЦІЯ_3
- оприлюднити на сайтах (інтернет-ресурсах) відповідачів і в друкованих виданнях в той самий спосіб, в який було оприлюднено недостовірну інформацію, наступний текст спростування недостовірної інформації:
ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2
та
ІНФОРМАЦІЯ_3
було поширено недостовірну та неперевірену інформацію щодо ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_3 . Перепрошуємо за завдану моральну шкоду, визнаємо нашу вину у неповазі до їх гідності, честі та недоторканості ділової репутації.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують ці обставини. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Із поданої позовної заяви вбачається, що позивачем не вказано власників веб-сайтів та доменних імен, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет за посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_2
та
ІНФОРМАЦІЯ_3 однак останньою не зазначено кому саме належать вказані Інтернет ресурси (домен, сайт, електронна сторінка тощо) та не визначено їх статус в справі, з урахування вимоги щодо поширення оспорюваної інформації.
Зі змісту позову не вбачається викладу даних обставин, як і посилання на відповідні докази в обґрунтування цього.
Тобто, позивачем взагалі не зазначено, хто є власниками зазначених веб-сайтів, доменних імен та як наслідок необґрунтовано позов в частині способу спростування спірної інформації в порядку захисту честі гідності та ділової репутації.
Виходячи з вимог вказаної вище Постанови, розгляд даної справи може вплинути на права та обов'язки власників веб-сайтів та доменних імен, а тому зазначення вказаної юридичної чи фізичної особи, як сторони у справі є необхідним та відповідно належить до обов'язків позивача в обґрунтування поданого позову.
Дані про власників веб-сайтів та доменних імен повинні бути підтверджені інформацією від адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Отже, позивачу потрібно обґрунтувати та конкретизувати вимоги щодо осіб права та інтереси яких зачіпаються в позовній заяві, ідентифікувати їх, визначитись з належним колом осіб, тобто сторонами у справі, зазначити повне найменування (ПІП), місцезнаходження та засоби зв'язку, надати копію позову з додатками відповідно до кількості сторін у справі. У разі збільшення кількості позовних вимог сплатити судовий збір пропорційно позовним вимогам.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Позивач не надає суду докази звернення до відповідачів та не зазначає відомості (результати) щодо відзивів і врегулювання саме в досудовому порядку даного спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим позивачем не вказано, чи всі докази ним подано до суду.
Необхідно звернути окрему увагу позивача на правильне та коректне викладення позовних вимог з їх обґрунтуванням в позовній заяві, вказівка на докази, про які відомо позивачу, сприяє суду в справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та є підставою для прийняття законного, об'єктивного та справедливого рішення у справі.
Крім того, звертаючись до суду з вищезазначеними позовними вимогами, позивач зазначила, що недостовірну інформацію було поширено від імені її доньки ОСОБА_3 . Однак остання не включена позивачем до кола осіб, яка має бути залучена до розгляду справи. Тому позивачеві, необхідно правильно визначити коло осіб по справі, склад учасників справи (відповідачів та третіх осіб). Визначаючись з колом учасників справи, позивачу необхідно врахувати, що остання повинна додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які мають бути залучені до розгляду справи.
Суди в своїй діяльності дотримуються національних та міжнародних норм, стандартів та принципів здійснення правосуддя з метою підвищення ступеня довіри суспільства до органів судової влади та суміжних правових інститутів (положення Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом 1 Президента України від 20 травня 2015 року №276/2015).
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищевикладеного, позивачу необхідно виконати всі вимоги викладені в цій ухвалі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України чи не сплачений судовий збір, постановляє ухвалу про залишення позову без руху, про що повідомляє позивача і надає термін для виправлення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Нова інформація», засновник і видавець Gazeta.ua, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви , позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко