Провадження № 1-кп/760/717/20
Справа № 760/60/20
23.12.2020 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2019 року за № 12019100120001740 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Якутськ, Російська Федерація, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2013 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн., судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-
за участю прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 16.11.2019 приблизно о 08 год. 10 хв., ОСОБА_3 перебуваючи на зупинці громадського транспорту, яка знаходиться неподалік станції метрополітену «Вокзальна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, побачив на асфальті предмет ззовні схожий на кастет. В цей час, у останнього винник злочинний умисел направлений на незаконне носіння холодної зброї (кастету), без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї (кастету), розуміючи протиправний характер свого діяння. ОСОБА_3 16.11.2019 приблизно о 08 год. 15 хв., підібрав вищевказаний кастет, який належить до холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом з використанням заводського обладнання по типу кастетів та помістив його до центрального відділення сумки, яку тримав в руках на той час.
У подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, що виразились у носінні холодної зброї (кастету), без передбаченого законом дозволу, переніс його до вестибюлю станції метрополітену «Вокзальна» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, де о 08 год. 30 хв., був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, повідомив, що у центральному відділенні сумки, яку тримав в руках, знаходиться кастет, який він знайшов за вище викладених обставин та зберігав для самооборони.
Після того, ОСОБА_3 був запрошений до кімнати поліції, де у присутності двох понятих чоловічої статі, у останнього із центрального відділення сумки, яку він тримав в руках, вилучено кастет, який належить до холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом з використанням заводського обладнання по типу кастетів.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України визнав повністю та підтвердив всі обставини його вчинення вказані в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаявся.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих фактичних обставин які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає; судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Суд приймає до уваги матеріали, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , відомості про те, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, за місцем проживання скарг не надходило.
Підстав, у відповідності до ч.3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі пред'явленого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 в силу ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , в силу ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочину.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі.
Разом з тим, враховуючи вище наведене та можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити із застосуванням правил ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню та перевихованню.
Саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Крім того, судом встановлено, що вироком Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2013 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн., який на момент ухвалення вироку не сплачений.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Із врахуванням наведеного, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України, вирок Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2013 р., яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 850 грн. штрафу, слід виконувати самостійно.
Питання речових доказів в кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з винної особи на користь держави .
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.3 ст. 72 КК України вирок Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2013 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн. - виконувати самостійно.
Речові докази: кастет, який переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 06 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1