Провадження № 3/760/10022/20
Справа № 760/223673/20
09 грудня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Курова О.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 361285 від 08.10.2020 року, 08.10.2020 року о 07 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, пров. Донський, 3 здійснював господарську діяльність хостел, чим порушив постанову КМУ №641 від 22.07.2020 року зі змінами, а саме підпункт 2 пункту 12, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи про амдіністративне правопорушення відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом здійснення господарської діяльності.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44-3, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.І. Курова