Провадження № 3/760/6636/20
Справа № 760/14581/20
23 вересня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Курова О.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КВ № 6-А-0145 від 30.06.2020 року, встановлено, що 30.06.2020 року о 14 год. 20 хв. при проведенні контролю за СОVID -19 робочою групою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , який здійснює продаж продовольчих товарів у магазині за адресою: м. Київ, вул. М. Голего, 5 допустив до роботи працівника без ЗІЗ, відсутня щодення термометрія, відсутній вхідний санітарний контроль, чим порушено вимоги п. 12, 14, 43, 44 Розпорядження № 58 від 22.06.2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано будь яких доказів з яких можливо встановити, яким чином вони підтверджують порушення, зазначені в протоколі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44-3, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.І. Курова