Справа № 2609/12333/12
2-а-594/12
29 травня 2012 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України.
Свої вимоги мотивує тим, що проходив військову службу та наказом командувача Об'єднаного оперативного командування Збройних Сил України від 22 грудня 2010 року № 119 був звільнений з військової служби.
З 02 червня 2011 року його визнано інвалідом війни третьої групи у зв'язку з наслідками травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.
Йому було перераховано відповідачем на банківський рахунок одноразову грошову допомогу з розрахунку лише 27-місячного грошового забезпечення.
Він звернувся з листом до відповідача та отримав відповідь, у якій зазначено, що розмір його грошового забезпечення визначався відповідачем на підставі постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 499, а не згідно ст. 9 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Просить суд визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 27 місячних грошових забезпечень та зобов'язати провести перерахунок одноразової грошової допомоги, призначеної у відповідності зі статтями 9, 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у розмірі 48 місячних грошових забезпечень, з врахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, допустити постанову до негайного виконання.
Відповідач Міністерство оборони України копію позовної заяви отримало 16 травня 2012 року. Будь-яких заперечень проти позову до суду не подало.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України. Наказом командувача Об'єднаного оперативного командування Збройних Сил України від 22 грудня 2010 року № 119 був звільнений з військової служби.
З 02 червня 2011 року його визнано інвалідом війни третьої групи у зв'язку з наслідками травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Позивачу призначена одноразова грошова допомога, як інваліду війни в зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби в сумі 134374 гривні 95 копійок.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Позивач вважає, що при визначенні розміру допомоги відповідач мав застосовувати саме такі складові грошового забезпечення.
При визначенні розміру допомоги відповідач керувався п. 2 Постанови Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
Абзацом 3 частини 2 пункту 2 Порядку встановлено, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У діях відповідача при визначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 3 групи в сумі 134374 гривні 95 копійок відсутні ознаки неправомірності.
Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"визначено, що такі виплати здійснюються в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб"визначено умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги, якими і керувався відповідач.
З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: