Справа № 2-а-955/11
23 березня 2011 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковальчука Олександра Анатолійовича про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ковальчука А.О. про скасування постанови.
Свої вимоги мотивує тим, що 25 січня 2011 року щодо нього інспектором ДПС ВДАІ Солом'янського району Ковальчуком О.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 255 гривень.
Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права. Просить суд визнати дії інспектора незаконними, скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 550578 від 25 січня 2011 року.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити. Зазначив, що зупинився менше ніж на 5 хвилин.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 10).
Суд за згодою позивача ухвалив проводити судове засідання без участі відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 6) та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за невиконання вимог дорожнього знаку 3.34 дод. 1 (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дорожнім знаком 3.34 ПДР України «Зупинка заборонена'забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Позивач не оспорює, що він зупинив автомобіль в зоні дії знака «Зупинка заборонена», проте зазначає, що зупинився менше ніж на 5 хвилин.
Встановлено, що інспектор ДПС, виконуючи свої службові повноваження, здійснював патрулювання зазначеної у постанові ділянки дороги.
Складання протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадових інструкцій і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.
Позивач як на підставу для задоволення позову посилається лише на свої пояснення.
Будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог він суду не надав та не просив про їх витребування судом. Також, у судовому засіданні представником позивача не заявлялись клопотання про допит свідків.
Суд вважає, що особисті пояснення позивача не є доказом необхідності вимушеної зупинки в зоні дії забороняю чого знаку.
Викладені позивачем обставини, що не підтверджені належними доказами, не свідчать про відсутність в його діях порушень Правил дорожнього руху України.
З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.
Керуючись дорожнім знаком 3.25 ПДР України, ст. 288 КпАП України, статтями 9, 11, 71, 86, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: