Справа № 2-а-519/11
23 березня 2011 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Царіциній Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, визнання права, стягнення коштів,
29 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України.
Свої вимоги мотивує тим, що проходив військову службу на посаді заступника начальника управління оперативної підготовки Головного оперативного управління. Наказом від 12 березня 2008 року № 173 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я, а з 24 березня 2008 року наказом № 56 начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України (по стройовій частині) був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення. 02 грудня 2009 року йому встановлена третя група інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'та ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу'він має право на отримання одноразової грошової допомоги і в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідачем йому виплачені кошти в розмірі 130300 гривень 80 копійок, проте ця сума є меншою, ніж та, яку він мав отримати.
Він звернувся з листом до відповідача та отримав відповідь, у якій зазначено, що розмір його грошового забезпечення визначався відповідачем на підставі постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 499, а не згідно ст. 9 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Просить суд визнати дії (бездіяльність) Міністерство оборони України щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 неправомірними; визнати за ним право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'у складі грошового забезпечення визначеного ч. 2 ст. 9 цього Закону; стягнути з Міністерства оборони України на його користь недоплачений розмір одноразової грошової допомоги по інвалідності в сумі 145433 гривні 76 копійок.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував (а.с. 21-22). Пояснив суду, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної вимоги Кабінетом Міністрів України визначено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в такому випадку, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
Відповідно до пункту 2 Порядку встановлено, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, -за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням. Відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтву) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 року - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829.
Під час виплати одноразової грошової допомоги Міністерство діяло в межах наданих повноважень та не порушувало права позивача.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України. Звільнений з посади заступника начальника управління оперативної підготовки Головного оперативного управління за станом здоров'я наказом від 12 березня 2008 року № 173 (а.с. 11).
З 24 березня 2008 року наказом № 56 начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України (по стройовій частині) був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення (а.с. 12).
Позивачу встановлена третя група інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби (а.с. 8, 15).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Позивачу виплачена одноразова грошова допомога, як інваліду війни 3 групи в розмірі 48 місячного грошового забезпечення в сумі 130300 гривень 80 копійок (а.с. 10).
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Позивач вважає, що при визначенні розміру допомоги відповідач мав застосовувати самі такі складові грошового забезпечення.
При визначенні розміру допомоги відповідач керувався п. 2 Постанови Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».
Абзацом 3 частини 2 пункту 2 Порядку встановлено, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, -за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби -на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 року, -виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829.
У діях відповідача при визначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 3 групи в розмірі 48 місячного грошового забезпечення в сумі 130300 гривень 80 копійок, відсутні ознаки неправомірності.
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'визначено, що такі виплати здійснюються в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб'визначено умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги, якими і керувався відповідач.
З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: