Справа №701/1235/20
Провадження №3-зв/701/7/20
28 грудня 2020 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши заяву судді Калієвського І.Д., про самовідвід по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,
Суддя Маньківського районного суду Черкаської області Калієвський І.Д., подав заяву від 28.12.2020 року про самовідвід по справі №701/1235/20 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Свій відвід мотивує тим, що він є потерпілим по даній справі.
Сторони в судове засідання не викликались.
Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, що заява судді Калієвського І.Д., про самовідвід підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до Конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших справ і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено також уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії" п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"), рішення від 10 червня 1996 року.).
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006р., суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Згідно з ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала відвід/самовідвід судді, однак діючі КПК України,ЦПК України та КАС України, мають відповідні норми про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід слід застосувати аналогію права.
Застосовуючи аналогію права, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 75 КПК України(найбільш наближеного по суті до КУпАП), суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Заявляючи собі самовідвід, суддя Калієвський І.Д., посилається нате, що він є потерпілим по даній справі, і це може викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, що є іншою обставиною.
Дана обставина на переконання судді може викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді справи, а тому заяву про самовідвід слід задоволити.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України, -
Задовольнити заяву про самовідвід судді Калієвського І.Д., від 28.12.2020 року по справі про притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Справу №701/1235/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП передати до канцелярії суду з метою визначення іншого судді для розгляду справи.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В. Л. Маренюк