ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 грудня 2020 року м. Київ № 640/11076/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава Фінанс»
доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2019 №000944509 (форма "C"),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава Фінанс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 20.11.2019 №000944509 (форма «С»).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава фінанс» не належить до уповноважених банків або їх агентів, а здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі генеральної довіреності ліцензії Національного банку України від 30.05.2019 №18, застосування положень пунктів 2, 5 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та притягнення позивача до відповідальності є протиправним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 позовну заяву залишено без руху та наголошено позивачеві, що до позову в порушення пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не додано акта про результати проведення фактичної перевірки від 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач у встановлені судом строки подав заяву про усунення недоліків та зазначив, що відповідний акт у нього відсутній, а його реквізити, які в подальшому були зазначені у позові, були взяті із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з чим позивем заявлено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/11076/20 без проведення судового засідання та виклику осіб, запропоновано відповідачу у встановлений строк надати відзив на позовну заяву, а також витребувано від відповідача належним чином засвідчену копію акта про результати проведення фактичної перевірки від 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 30.06.2020 на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2020 від відповідача надійшла належним чином завірена копія акта перервіки від 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794 та відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого до суду відзиву на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідач зазначив про те, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області згідно з направленнями на перевірку від 31.10.2019 №353, 354 на підставі п.п.80.2.2., п.п.80.2.7, ст. 80 Податкового кодексу України та наказу від 31.10.2019 №321 проведено з 31.10.2019 фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава Фінанс», а саме, пункт обміну іноземних валют Івано-Франківського відділення №18 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Площа Ринок, 18/А, тривалістю 10 діб, за наслідками якої складено акт про результати фактичної перевірки від 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794, в якому встановлено порушення п. 2, 5 ст. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема, проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій та невидача розрахункового документу встановленого зразка. Таким чином, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №000944509, яке прийняте на підставі акта перевірки від 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794 прийняте відповідно до норм податкового законодавства.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши всі наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з Електронного реєстру ліцензій на здійснення валютних операцій, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава Фінанс» 30.05.2019 отримано ліцензію від Національного банку України № 18 на здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
На підставі наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 31.10.2019 №321 контролюючим органом проведено фактичну перевірку «Фінансова компанія Октава Фінанс» з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працаівниками, та відповідно до пп. 80.2.2, пп. 80.2.7, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 2, 5 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі зазначеного акта перевірки 01.11.2019 №223/09/15/рро/39628794 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №000944509, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава Фінанс» застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 1700 гривень.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава Фінанс» звернулось до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР.
Відповідно до положень пунктів 1-5 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Положеннями статті 1 Закону №265/95-ВР, визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо, а розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
В свою чергу, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону №265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:
1) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
2) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
3) зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
4) застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
5) видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
6) здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
7) забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
8) проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
9) забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
На виконання приписів Закону №265/95-ВР розроблено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 (надалі по тексту також - Порядок).
Згідно з частиною першою Розділу 2 Порядку уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти, що здійснюють операції з купівлі - продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку, для здійснення операцій з купівлі - продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.
Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти» за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО (ч. 2 Розділу 2 Порядку).
Слід зазначити, що пункт обміну іноземної валюти є структурною одиницею, яка відкривається банком (фінансовою установою), у порядку, встановленому Національним банком України, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами - резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.
Суд звертає увагу на те, що дана стаття визначає обов'язки уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками.
Оскільки позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій виданої Національним банком України 30.05.2019 №18, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення пункту приписів статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відсутні.
Крім того, відповідно до приписів статті 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вказані фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків або їх агентів, тоді як позивач є фінансовою установою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.06.2018 у справі № 826/15581/16 (провадження № К/9901/41394/18) та в постанові від 16.07.2020 у справі № 826/9164/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом було протиправно застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Октава Фінанс" штрафні санкції, передбаченні статтею 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 20.11.2019 №000944509 (форма «С»).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 27.11.2019 №20829, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Октава Фінанс" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 20.11.2019 №000944509 (форма «С»).
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Октава Фінанс" 20.11.2019 №000944509 (форма «С») понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ. вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.