Справа № 569/13426/20
24 грудня 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
з участю представника позивача Солдатенкова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 00643003 від 5 серпня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, стягнути на його користь сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 5 серпня 2020 року о 03 год. 00 хв., він рухався на своєму авто марки "TOYOTA RAV4" по вул.Саперно-Слобідська в м.Київ у напрямку Південного мосту, дотримуючись встановленого дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості до 80 км/год.» На вказаній ділянці дороги був встановлений саме такий швидкісний режим, що підтверджується рішенням Київської міської ради від 9 жовтня 2018 року № 1739/5803 «Про перелік ділянок доріг, на яких дозволяється швидкість руху транспортних засобів до 80 км/год. у період з 01 квітня до 01 листопада. У винесеній постанові зазначено, що його транспортний засіб перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 35 км/год. Однак, на початку ділянки автомобільної дороги Південний міст станом на час фіксації руху дорожні знаки, які б попереджали учасників дорожнього руху про обмеження максимальної швидкості руху до 50 км/год та здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів, були відсутні. Крім того вважає, що швидкість, яка була зафіксована, не відноситься саме до його транспортного засобу.
Ухвалою від 5 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що оскільки на ділянці дороги, де було зафіксовано перевищення швидкості руху, були відсутні знаки, які попереджують про закінчення обмеження швидкості руху 80 км/год, тому позивач не допустив порушень Правил дорожнього руху. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача подала суду відзив, в якому позовні вимоги позивача не визнала та зазначила, що факт порушення позивачем п.12.9 б ПДР України року було зафіксоване технічним засобом Каскад 011-0519, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Каскад 011-0519 має сертифікат відповідності UA.TR. 001 22 009-20. Постанова винесена поліцейським ДПП Куксою О.М. на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді 13 системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Згідно рішення Київської міської ради від 9 жовтня 2018 року № 1739/5803 «Про перелік ділянок доріг, на яких дозволяється швидкість руху транспортних засобів до 80 км/год. у період з 01 квітня до 01 листопада» до переліку ділянок доріг, на яких дозволяється швидкість руху транспортних засобів до 80 км/год у період з 01 квітня до 01 листопада відноситься вулиця Саперно-Слобідська ( від вул.М.Грінченка до Південного мосту). Як зазначено у постанові серії ІА.В № 00643003 від 5.08.2020 та підверджується фотокартками з зображенням транспортного засобу і відеозаписом, правопорушення зафіксоване за адресою: м.Київ, Південний міст на лівий берег. На відео, здійсненому під час фіксації швидкості за допомогою технічного засобу Каскад 011-0519 встановлено, що рух транспортного TovotaRav 4 номерний знак НОМЕР_1 здійснювався зі швидкістю 83 км/год. Відеозапис та фото долучені до відзиву підтверджують перевищення допустимої швидкості руху автомобіля, а фото з описовою інформацією деталізує та відображає прив'язку до місцевості 13 додатковою інформацією про координати місцевості, де зафіксовано вказаний транспортний засіб, а саме - міст Південний на лівий берег. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 5 серпня 2020 року інспектором ДПП Кукса О.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 1АВ № 00643003 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
За змістом постанови 5 серпня 2020 о 3 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Tovota Rav4", номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 35 км/год, чим порушив п.12.9.б ПДР України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.12.9 б ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону «Про Національну поліцію» для забезпечення публічної безпеки і порядку поліція може монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку. При цьому, відповідно до ч.2 цієї статті інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розмішена на видному місці. Для цього у Правилах дорожнього руху передбачено спеціальний дорожній знак 5.70 "Фото-відеофіксування порушень", який інформує про можливу фіксацію швидкості руху за допомогою спеціальних технічних засобів.
В оскаржуваній постанові зазначено, що транспортний засіб позивача перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 35 км/год. Отже, обмеження швидкості на ділянці дороги, яку зазначає відповідач у своїй постанові, має становити 50 км/год, про що повинні попереджати встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31.
Пунктом 8.1 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» забороняє в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові. Дорожній знак 5.70 "Фото-відеофіксування порушень" інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст.40 Закону №580-УІІІ, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Проте, ні оскаржувана постанова, ні відзив не містить інформації про встановлення на ділянці дороги Південний міст дорожніх знаків, які б попереджали про закінчення обмеження швидкості руху 80 км/год (знак 3.30) чи знаків про встановлення обмеження максимальної швидкості до 50 км/год (знак 3.29 чи 3.31). Також відповідач не надав суду доказів проведення контролю швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, в межах дії дорожнього знаку 5.70 ПДР.
Таким чином, швидкість транспортного засобу позивача не перевищувала обмежень швидкості, що могли б бути встановлені за допомогою знаків 3.29, 3.31, оскільки докази наявності таких знаків перед місцем, де зроблена фото та відеофіксація, відсутні.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, крім оспорюваної постанови.
При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування. Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке оскаржується.
За таких обставин постанова серії 1АВ № 00643003 від 5 серпня 2020 року підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, не заслуговують на увагу покликання позивача на необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Крім того, в задоволенні позову до Головного управління Національної поліції в Рівненській області необхідно відмовити як пред'явленому до неналежного відповідача, оскільки інспектор Кукса О.М. є працівником саме Департаменту патрульної поліції, а не Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
При подачі до суду позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн, що підтверджується квитанцією від 20 серпня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд задовольняє позовні вимоги, сплачений позивачем судовий збір в сумі 420,40 грн необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 74, 77, 90, 139, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 1АВ № 00643003 від 5 серпня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
В позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській облаті, місцезнаходження: 33000, м.Рівне, вул.М.Хвильового,2;
відповідач:- Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя