Справа № 569/19208/20
23 грудня 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
при секретарі судового засідання Добровчан К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 205607 від 19.11.2020 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 19.11.2020 року відповідачем було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Позивач своєї вини не визнає, оскільки жодних порушень Правил дорожнього руху 19.11.2020 року ним не вчинено. Вважає, що постанова не містить посилань на належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду 02 грудня 2020 у зазначеній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, письмового відзиву суду на позов не надав. Подав через електронну адресу суду заяву про визнання належним відповідачем поліцейського Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області капрала поліції Данило Олександра Володимировича.
Щодо заяви відповідача про визнання належним відповідачем поліцейського Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області капрала поліції Данило Олександра Володимировича, то суд зазначив таке.
Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Таким чином, однією з підстав для заміни первісного відповідача належним відповідачем є встановлення факту звернення позивача з позовом не до тієї особи, яка повинна відповідати за таким позовом.
Водночас суд зауважує, що в силу положень ч. 3 ст. 48 КАС України заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача
Виходячи з системного аналізу положень ст. 48 КАС України, умовою заміни неналежного відповідача є обов'язкова згода особи, яка звернулась із позовною заявою до суду.
Крім того, посилання відповідача на те, що належним відповідачем у справі має бути поліцейський Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області капрал поліції Данило Олександр Володимирович, суд вважає хибним, виходячи з такого.
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі за №724/716/16-а.
Під час вирішення питання про заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для заміни неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Тобто, у відповідності до положень ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну неналежного відповідача належним відповідачем. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Отже, сторона відповідача не наділена правом на ініціювання заміни неналежного відповідача.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 9 КАС України кожна сторона, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом… Суд вживає вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, згоду на заміну відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача не висловив, таким чином розпорядившись своїми вимогами та процесуальними правами на власний розсуд.
Відповідно до ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідачем до заяви не подано доказів того, що поліцейський Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області капрал поліції Данило О.В., яким складена спірна постанова не є працівником Управлінні патрульної поліції в Полтавській області ДПП.
Таким чином суд приходить до висновку, що заява про заміну відповідача є такою, що не ґрунтується на нормах КАС України і у її задоволенні слід відмовити.
За змістом ч. 4 ст. 159, ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 листопада 2020 року інспектором поліції капралом Кобилянського УПП в Полтавській області Данило О.В. винесено постанову серії БАБ № 205607 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як вбачається зі змісту постанови серії БАБ № 205607, 19.11.2020 року о 16 год. 25 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105 460, д.н.з. НОМЕР_1 , при в'їзді з другорядної дороги вул. Папрівська на вул. Шевченка в м. Кобеляки не надав перевагу в русі автомобілю, що рухався по головній дорозі.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 251КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів на підтвердження порушення водієм ПДР України.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зважаючи на те, що на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів належними та допустимими доказами факт правомірності винесення постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ № 205607 від 19.11.2020 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн., а також не надав відзив на позов, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, і відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За вказаних обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 242-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 205607, що винесена 19.11.2020 року інспектором поліції капралом Кобилянського УПП в Полтавській області Данило О.В. штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. за адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до п.15.5розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147 VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач Управління патрульної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Європейська, 164.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина