Справа № 569/18231/20
24 грудня 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судового засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП Гапончука Олега Миколайовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3371979 від 1 листопада 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 та ч.1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постанова є необгрунтованою та винесена у порушення норм процесуального права. Близько 19 години 1 листопада 2020 року він рухався вулицею Відінською та зупинився перед світлофором, оскільки був червоний сигнал світлофору. Після включення зеленого сигналу він почав рух і відразу був зупинений інспектором. На його прохання показати запис з зафіксованим фактом правопорушення інспектор відмовив. Отже, відповідач при винесенні постанови не керувався жодними доказами. Зазначає, що інспектором не досліджено усі докази по справі, не підтверджено жодними доказами факт вчинення ним правопорушення та безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунені.
Ухвалою від 25 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
24 грудня 2020 року позивач подав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до ч.3,ч.9 ст.205 КАС України у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 1 листопада 2020 року інспектором роти №1 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП Гапончуком О.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3371979, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 1 листопада 2020 року о 19 год. 18 хв. в м.Рівне по вул.Відінська, 38 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний у поєднанні з жовтим сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3є ПДР - порушення проїзду на заборонений сигнал - поєднаний червоний і жовтий сигнал, що забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
За положеннямист.283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно дост.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КпАП України, в ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Однак, в оскаржуваній постанові не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким є Управління патрульної поліції у Рівненській області.
В той же час, відповідач не надав суду відзиву на адміністративний позов з обґрунтуванням заперечень щодо заявлених вимог та доказами правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, крім оспорюваної постанови.
При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування. Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке оскаржується.
За таких обставин постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, - закриттю.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягають стягненню на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП Гапончука Олега Миколайовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3371979 від 1 листопада 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 420 грн 40 коп у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП;
відповідач - інспектор роти №1 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП Гапончук Олег Миколайович, Управління патрульної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Степана Бандери, 14а; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя