Справа № 4815/170/20
28 грудня 2020 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А.
при секретарі Самолюку А.В.
за участю
прокурора Мусіюк Т.В.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла за підсудністю з Рівненського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , вчителя Дерманської НВК І-ІІІ ст. "Школа-сад", паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.12.1995 Здолбунівським РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_2
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
ОСОБА_1 , будучи присяжним Здолбунівського районного суду Рівненської області та, відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", суб'єктом на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", зокрема в частині обов'язкового подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав, без поважних причин, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік, а саме - 28.07.2020 о 12:40 год., чим порушив вимоги передбачені ч.2 ст.45 зазначеного Закону та рішення НАЗК №3 від 10.06.2016, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнав. Пояснив, що в 2019 році був присяжним Здолбунівського районного суду. Вказав, що не мав умислу на неподання декларації, а несвоєчасне подання декларації було пов'язане з несвоєчасним отриманням електронного ключа цифрового підпису.
Суд, заслухавши прокурора, особу, яка притягається до відповідальності, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Закон України "Про запобігання корупції" визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно ч.1 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції", встановлено, що суб'єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ч.1 ст.172-6 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зазначене правопорушення має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Також дане правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Такі дії можуть виражатись і в формі недбалості. Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішень Здолбунівської районної ради Рівненської області №227 від 21.12.2016 та №719 від 23.10.2019 «Про затвердження списку присяжних Здолбунівського районного суду Рівненської області», ОСОБА_1 затверджений присяжним Здолбунівського районного суду Рівненської області.
Відповідно до листа Здолбунівського районного суду Рівненської області вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь, як присяжний, у розгляді кримінального провадження №567/1050/15-к, що підтверджується табелем обліку робочого часу за березень-листопад 2019.
Отже, ОСОБА_1 виконував обов'язки присяжного у 2019 році в Здолбунівському районному суді.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно пп. "ґ" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія вказаного Закону, є, зокрема, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді).
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Згідно п.5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, визначено, що суб'єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до п.2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до ст.45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Таким чином, у ОСОБА_1 , як суб'єкта декларування, виник обов'язок в термін до 00:00 год. 01.06.2020 року подати в НАЗК декларацію за 2019 рік.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на веб-сайті "nazk.gov.ua" встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за 2019 рік 28.07.2020 о 12:40 год.
Повідомлені ОСОБА_1 причини несвоєчасного подання декларації не є поважними та непереборними. Отже, ОСОБА_1 міг передбачити можливість настання шкідливих наслідків своєї бездіяльності, однак легковажно розраховував на їх відвернення.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Отже незнання, або неповне розуміння ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, не звільняє його від відповідальності, яка встановлена законом, і не свідчить про те, що він вчинив адміністративне правопорушення з необережності.
Одночасно суд враховує, що ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів на підтвердження наявності поважних причин несвоєчасного подання декларації, що унеможливлювали подання ним декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимоги ч.2 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції", умисно без поважних причин несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся, є працевлаштованим.
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного та керуючись ст. 247, 172-6 КУпАП
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена на підставі ст.294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.