Справа № 525/1191/20
Провадження №2-а/548/42/20
04.12.2020 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання- Калініченко А,В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області та поліцейського СРПП №4 старшого лейтенанта поліції Єланського Олександра Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Мотивує позов тим, що 16 вересня 2020 року інспектором СРПП № 4 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Єланським О.А. було винесено постанову серії БАА № 012649 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 510,00 гривень. Позивач в позовній заяві зазначає, що правопорушення не скоював, так як відсутні будь-які докази, які б об'єктивно вказували на порушення ним Правил дорожнього руху України, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, а постанову від 16 вересня 2020 року вважає незаконною і вона підлягає скасуванню. Зазначає, що постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з порушенням вимог чинного законодавства, вказував, що він керуючи транспортним засобом NEW HOLLAND TC5.90, днз НОМЕР_1 , що належить ПА «Агроінвест», 16.09.2020 року, о 23 годині 15 хвилин, в с.Красногорівка жодних норм ПДР України не порушив. В копії постанови, яка була видана позивачу, нічого не можливо прочитати, але видно що ним порушено вимоги п.п. 22.5 ПДР України. Працівники поліції пояснили, що позивач порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України та тим самим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП,
Тому позивач просить визнати постановупротиправною та скасувати.
Процесуальні дії у справі.
09.11.2020 року до Хорольського районного суду Полтавської області на підставі ухвали судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В. відповідно до п.2 ч.1 ст.29 ЦПК України надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області та поліцейського СРПП №4 старшого лейтенанта поліції Єланського Олександра Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 19.11.2020 року відкладено судове засідання.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сидоренко Ю.В. не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за за його з позивачем відсутності. Вказав що позов підтримує та прохав стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Представник відповідача ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з'явивсяз невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.
Відповідач поліцейський СРПП № 4 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Єланський О.А. в судове засідання не з'явивсяз невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Тому з метою уникнення затягування розгляду справи неподання відповідачами відзивів на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову та відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
Судом встановлено, що 16 вересня 2020 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 012649, винесену інспектором СРПП № 4 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Єланським О.А., водія ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, за те, що він керуючи транспортним засобом NEW HOLLAND TC5.90, днз НОМЕР_1 , що належить ПА «Агроінвест», 16.09.2020 року, о 23 годині 15 хвилин, в с.Красногорівка порушив вимоги п.п. 22.5 ПДР України і на водія накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 гривень, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Суть з ксерокопії постанови прикладеної до позову та копії наданої представником позивача не можливо прочитати суть вчиненого правопорушення.,
В судове засідання оригінал постанови відповідачами наданий не був, як і будь-які письмові заяви по справі, тому судом оглянуто відповідні копії
Відповідачами, будь-яких доказів, які б підтвердили правомірність дій, та що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а саме порушив вимоги пунктів 22.5 Правил дорожнього не надано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 132 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбачених ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов'язок складати протокол про адміністративне правопорушення.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України наведеній у постанові від 17.05.2018 року № 759/12872/16-а, яку відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно ч. 4 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено його права та обов'язки, розглянуто клопотання в разі їх наявності.
Щодо доведеності вини, то суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 132 КУпАП відповідачем суду не надано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки доказів правомірності рішень відповідача адміністративна справа не містить, суд вбачає достатні підстави для задоволення позову та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
Щодо вимоги про закриття провадження по справі, то суд зазначає, що оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, то провадження про справі необхідно закрити.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір відповідно до вимог Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір", в сумі 420,40 гривень, в матеріалах справи є докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат понесених позивачем та компенсації їх за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Керуючись ст. 9, 90, 86, 139, 243-246, 255, 286 КАС України,суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області та поліцейського СРПП №4 старшого лейтенанта поліції Єланського Олександра Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 012649 від 16.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу і закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 420,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління національної поліції в Полтавській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108630.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Представник позивача адвокат Сидоренко Юрій Володимирович, юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач ГУНП в Полтавській області , що знаходиться за адресою: 36000, м.Полтава, вул. Пушкіна, 83,
Відповідач - поліцейський СРПП № 4 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Єланський Олександр Анатолійович, що знаходиться за адресою 38 300, смт. Велика Багачка Полтавської області, вул.Шевченка, 103, ЄДРПОУ 04057439.
Повний текст рішення виготовлено 04.12.2020 року.
Суддя: Н.С.Миркушіна