Справа № 548/1664/20
Провадження №1-кп/548/271/20
28 грудня 2020 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
представника потерпілої сторони адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хорол кримінальне провадження № 12020170000000401 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Велика Багачка Полтавської області, з професійно-технічною освітою, не працюючий, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України не судимий
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
30.09.2020, близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 , керуючи службовим автомобілем «ГАЗ А22R32-50» д.н.з. НОМЕР_1 , виконував дорожні роботи на автодорозі Київ - Харків - Довжанський, поблизу АЗС «Оріон», що по вул. Миргородській, 100, в м. Хорол, Полтавської області, при цьому ОСОБА_4 , порушив п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме, рухаючись заднім ходом, проявив неуважність, перед початком та під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не скористався допомогою інших осіб, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який знаходився позаду автомобіля «ГАЗ А22R32-50», д. н. з. НОМЕР_1 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди у пішохода ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 72 від 01.09.2020 виявлені наступні ушкодження: синці верхніх та нижніх кінцівок; садна тулуба, верхні та нижніх кінцівок; подряпин спини; множинні розможження, розриви та відриви тканини правої частки, розриви тканини лівої частки печінки; розрив купола діафрагми; множинні переломи ребер по декільком анатомічним лініям; перелом 5-го грудного хребця з розходжень та без пошкодження спинного мозку; розриви тканин легень, паріетальної та вісцеральної плеври; крововилив в праву навколониркову клітковину. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, або при ударі об такі і могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок зіткненні автотранспортного засобу з пішоходом, коли останній знаходився у вертикальному положенні тіла або близькому до нього і, вірогідніше за все, був обернутий передньою-правобічною частиною тіла до виступаючих та вдаряючих частин автомобіля, з послідуючим падінням його на тверде покриття дороги та переїздом колесом автомобіля через живіт та грудну клітку, в той час, коли автомобіль здійснював рух назад.
Смерть гр. ОСОБА_8 настала від внутрішньої крововтрати, внаслідок розможження, розривів та відривів тканини правої частки, розривів тканини лівої частки печінки, розриву купола діафрагми.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 681 від 24.09.2020 у діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
- п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
- п. 10.9 - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Невідповідності з вимогами п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди.
ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання ним вимог п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України. Для цього у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги вказаних Правил.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав та пояснив, що 30.09.2020, близько 16 год. 40 хв. керуючи службовим автомобілем «ГАЗ А22R32-50» д.н.з. НОМЕР_1 , виконував дорожні роботи на автодорозі Київ - Харків - Довжанський, поблизу АЗС «Оріон», що по вул. Миргородській, 100, в м. Хорол, Полтавської області, рухаючись заднім ходом, проявив неуважність, перед початком та під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не скористався допомогою інших осіб, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який знаходився позаду автомобіля «ГАЗ А22R32-50», д. н. з. НОМЕР_1 .
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та йому роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3ст. 349 КПК Українивизнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
У відповідності до вимог ст. ст. 85, 86 КПК України суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, знайшло своє відображення в матеріалах справи і підтверджене дослідженими в ході судового засідання доказами.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Вину обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд вважає доведеною.
Обставинами, які пом'якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття, відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_6 ,
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніш не судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Згідно досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а саме те, що гр. ОСОБА_4 раніше не судимий, має низький рівень вчинення кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо за умови нагляду, що необхідне для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов'язків, передбачених ст. 76 ч. 1, ч. 2 п. 2 КК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При визначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 має позитивну характеристику його особи, наявність обставин, що пом'якшують покарання, його поведінку як до вчинення інкримінованого йому правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке суд розцінює як дійове каяття, зважаючи, в тому числі, на добровільність часткового відшкодування завданої шкоди, що підтвердила під час судового розгляду потерпіла та її представник, і вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачений, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому і своєю поведінкою сприяв розкриттю злочину, висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов'язків відповідно до статті 76 КК України.
Суд, враховуючи грубе порушення Правил дорожнього руху та настання тяжких наслідків, вважає необхідним призначити ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід не обирався.
Суд вважає стягнути з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі експертиз у сумі 1307,6 грн.
Питання щодо речових доказів та судових витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 122, 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ
: автомобіль«ГАЗ А22R32-50», д. н. з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання власнику майна - представництву " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", після набрання вироком законної сили вважати повернутим законному власнику;
-майку світлого кольору , яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів , після набрання вироком законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Велика Багачка Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1307,6 грн.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 31.07.2020 року.
Згідно зі ч. ч. 6, 7ст. 376 КПК Україникопію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.
ГоловуючийОСОБА_1