Справа № 539/3382/20
Провадження № 3/539/1014/2020
28 грудня 2020 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Алтухова О.С., розглянувши матеріал, який надійшов від Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
07.10.2020 року о 02 год 35 хв ОСОБА_1 в м. Лубни по вул. Нова керував автомобілем Mazda3, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виразилося у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, почервонінні шкіри обличчя, нестійкій ході. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився в присутності свідків.
Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею в тому числі настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час дослідження адміністративних матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 085429 від 07.10.2020 року, де вказані свідки події ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також їх письмові покази, в яких вони вказали, що 07.10.2020 року були запрошені поліцейськими в якості свідків при запропонуванні ОСОБА_1 , у якого мались ознаки алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода) пройти освідування на стан сп'яніння в медичному закладі, однак він відмовився.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння 07.10.2020 року також підтверджується відеозаписом події, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 від освідування на встановлення стану сп'яніння біля приймального відділення лікувального закладу відмовився в присутності свідків.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 № 1452/735.
Згідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року N 1395 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, працівником органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння, а саме: запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, від проходження якого він відмовився в присутності двох свідків.
З протоколу серії ОБ №085429 від 07.10.2020 року встановлено, що 07.10.2020 року у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування т/з не видавався.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, ЗУ «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. (Отримувач коштів: УК у м.Києві/м.Київ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37710415, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA948999980313161206000016011, Код класифікації доходів бюджету: 22030101,Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України,050. Наявність відомчої ознаки «00» Без деталізації відомчою ознакою).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду О.С. Алтухова