Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2517/20
Провадження № 3/553/1136/2020
Іменем України
28.12.2020 рокум. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
24.12.2020 року до суду для розгляду по суті вдруге після доопрацювання надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 44-3 КУпАП.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави Чистик І.О. від 01.12.2020 року даний адміністративний матеріал повертався на доопрацювання з наступних підстав.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 648531 від 22 листопада 2020 року: 22.11.2020 в АДРЕСА_1 , об 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, вчинила відносно своєї матері ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме висловлювалася в сторону матері нецензурною лайкою, влаштувала бійку, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю, чимвчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, особі яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За змістом норми ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за вказане порушення несуть особи за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
В п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За змістом п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серія АА № 648531 від 22 листопада 2020 року, складеному відносно ОСОБА_2 , неконкретно викладено суть правопорушення - не зазначено, які саме протиправні дії, що відповідно до положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" віднесено до поняття "домашнє насильство" та, зокрема, "психологічне насильство" та "фізичне насильство", які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, вчинила ОСОБА_2 по відношенню до потерплої, натомість міститься лише загальна фраза про те, що вона "вчинила відносно своєї матері ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме висловлювалася в сторону матері нецензурною лайкою, влаштувала бійку, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю".
Крім того, в матеріалах, приєднаних до протоколу, відсутні документи, які підтверджують той факт, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , та вони мешкають за вказаною адресою.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення та приєднаних до нього матеріалах вищезазначених відомостей, що перешкоджає можливості повно та об'єктивно з'ясувати всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, стало підставою для повернення матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на доопрацювання до Управління патрульної поліції в Полтавській області.
В ході доопрацювання до матеріалів справи приєднано рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП Гайдука Р.В., відповідно до якого було повторно переглянуто та встановлено, що у фабулі даного протоколу, котрий складений на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення за ст. 173-2 КУпАП, конкретно вказані протиправні дії гр. ОСОБА_2 відносно своєї матері ОСОБА_3 , дане правопорушення було зафіксовано на бод-камеру ВІ-0093 та ВІ-0068. Підтвердженням того, що дані особи мешкають за однією і тією самою адресою, є паспорт гр. ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Подільським РВ у м. Полтава УДМС України в Полтавській області від 25.11.2016 року, де вказано місце реєстрації таке ж саме, як і в потерпілої ОСОБА_3 , - АДРЕСА_1 . До протоколу додано пояснення потерпілої ОСОБА_3 котра підтверджує той факт, що гр. ОСОБА_2 є дійсно донькою потерпілої і що вони разом проживають в АДРЕСА_1 .
Проте недоліки оформлення протоколу, без яких справа не може бути призначена до розгляду, зазначені у постанові суду від 01.12.2020 року, фактично усунуті не були.
Вирішуючи питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду суд враховує наступне.
Згідно з вимогами ст. 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, особі яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За змістом норми ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за вказане порушення несуть особи за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
В п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За змістом п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серія АА № 648531 від 22.11.2020 року, складеному відносно ОСОБА_2 , неконкретно викладено суть правопорушення - не зазначено, які саме протиправні дії, що відповідно до положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" віднесено до поняття "домашнє насильство" та, зокрема, "психологічне насильство", які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, вчинила ОСОБА_2 по відношенню до потерплої, натомість міститься лише загальна фраза про те, що вона "вчинила відносно своєї матері домашнє насильство, а саме висловлювалася в сторону матері нецензурною лайкою, влаштувала бійку, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю".
Крім того, у протоколі не зазначено та до нього не приєднано документи, які підтверджують той факт, що ОСОБА_2 перебуває в родинних відносинах з ОСОБА_3 , вони є, відповідно, донькою та матір'ю.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення та приєднаних до нього матеріалах вищезазначених відомостей перешкоджає можливості повно та об'єктивно з'ясувати всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішити питання щодо наявності чи відсутності в діях особи, відносно якої складений протокол, складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне повернути матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на доопрацювання.
Керуючись ст. ст. 256, 280 КУпАП, суд -
Адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП направити Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна