Справа № 536/636/19
08 грудня 2020 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Колотієвського О.О.,
при секретарі - Пасєчніковій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості,
Позов зокрема обґрунтовано тим, що між ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк», 21.11,2007 року укладений Кредитний договір № 17/12/07-Аклн, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 251240,81 грн. зі сплатою 13,50 % річних.
20.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого Банк відповідно до умов цього договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор, шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.
За умовами Кредитного договору, Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов'язувався здійснювати сплату грошових коштів шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з метою погашення заборгованості за виданим Кредитом та нарахованими процентами.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 251240,81 грн.
18.10.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №17/12/07-Аклн .
Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «Дельта Банк» втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом 28.03.2019 на року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 174725,04 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 84097,54 грн.
- заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 85572,02 грн.
- заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моментувідступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) -5109,48 грн.
З огляду на те, що Позичальником прострочено грошове зобов'язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору № 17/12/07-Аклн від 21.11.2007 року, у Позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 28.03.2019 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 88450,59грн. (Вісімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят гривень 59 копійок ), з яких:
- нараховані 3% річних - 15740,00 грн.;
- втрати від інфляції - 72710,59 грн.
На підставі викладеного позивач просив суд постановити рішення, яким:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №17/12/07-Аклн від 21.11.2007 року у розмірі 88450,59 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі: 1921 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутні представника Банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації та через оголошення на офіційному сайті судової влади. Заяв про розгляд справи за його присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:
Між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк», 21.11,2007 року укладений Кредитний договір № 17/12/07-Аклн, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 251240,81 грн. зі сплатою 13,50 % річних.
20.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого Банк відповідно до умов цього договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор, шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.
За умовами Кредитного договору, Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов'язувався здійснювати сплату грошових коштів шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з метою погашення заборгованості за виданим Кредитом та нарахованими процентами.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 251240,81 грн.
18.10.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №17/12/07-Аклн.
Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «Дельта Банк» втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом 28.03.2019 на року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 174725,04 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 84097,54 грн.
- заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 85572,02 грн.
- заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моментувідступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) -5109,48 грн.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідне до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного Законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові -наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі Кредитного договору № 17/12/07-Аклн від 21.11.2007 року.
З огляду на те, що Позичальником прострочено грошове зобов'язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору № 17/12/07-Аклн від 21.11.2007 року, у Позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).
Унаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 28.03.2019 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 88450,59грн., з яких:
- нараховані 3% річних - 15740,00 грн.;
- втрати від інфляції - 72710,59 грн.
Зміст кредитного договору, укладеного між сторонами не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, -
Позов ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №17/12/07-Аклн від 21.11.2007 року у розмірі 88450,59 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі: 1921 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Колотієвський